73% жінок зазначили, що зазнали насильства в Інтернеті. 25% повідомили про погрози фізичного насильства (в тому числі погрози смертю і сексуального насильства (18%). 20% респонденток зазначили, що на них напали або знущалися онлайн.
Такими є дані дослідження ЮНЕСКО про онлайн-насильство щодо журналісток журналісток (“Тhe Сhilling: global trends in online violence against women journalists”). В його основі – опитування 901 журналістки зі 125 країн, 173 інтерв’ю з міжнародними журналіст/к/ами, редактор/к/ами та експерт/к/ами у сфері свободи вираження поглядів, прав людини та цифрової безпеки, а також 2 тематичних дослідження понад 2,5 мільйона дописів у Facebook і Twitter, які стосувалися видатних жінок-журналісток (Марія Ресса з Філіппін і Керол Кадвалладр у Великобританії), 15 детальних ситуацій тощо. Участь у дослідженні взяла команда з 24 міжнародних дослідників/дослідниць із 16 країн світу.
49% респонденток стикалося з мовою ненависті, 48% зазнавали переслідування в меседжерах, 18% повідомили про переслідування, 14% – про злам онлайн-платформ, 8% журналісток зіткнулися з доксингом (коли про людину знаходять та публікують конфіденційну інформацію, наприклад – адресу, номер телефону, дані кредитної картки тощо), а 7% журналісток – зі спуфінгом (підробкою аккаунтів).
Лише 25% респонденток повідомляли про випадки насильства в Інтернеті своїм роботодавцям. У 10% вони загалом не отримували відповіді (10%), у 9% чули поради на кшталт «зробити товсту шкіру» або «зміцніти», у 2% випадків їх запитали, що вони зробили, щоб спровокувати напад.
Внаслідок пережитого онлайн-насильства і професійну дискредитацію журналістки інформувати про відсутність роботи (11%), бажання зробити себе менш помітним (38%), звільнитися з роботи (4%) і навіть зовсім відмовитися від журналістики (2%).
“У онлайн-насильстві немає нічого віртуального. Це стало новою передовою лінією безпеки журналістів – і жінки-журналістки знаходяться в епіцентрі ризику”, – ідеться в описі дослідження.
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31