Книги

У монографії за загальною редакцією історикині, дослідниці Оксани Кісь висвітлено діяльність 15 жінок із різних регіонів України, які наприкінці XIX - на початку ХХ ст. в умовах відсутності чи значних обмежень прав жінок використовували доступні їм ресурси для створення нових можливостей для жіноцтва свого краю, сприяли покращенню становища жінок у різних сферах (освіти, праці, охорони здоровʼя, соціальних послуг, політичної участі), допомагали жінкам бідніших верств реалізувати свій потенціал, мати гідне життя, забезпечувати свої потреби, долучатися до вирішення питань своїх громад. Монографія доступна онлайн

У монографії висвітлені маловідомі аспекти історичного досвіду українських жінок у контексті панівних суспільних уявлень, правових норм, соціальних інститутів та узвичаєних практик від кінця XVII до початку ХХІ століття. Розглядаються успіхи й труднощі входження і самореалізації жінок у професійних середовищах та міському просторі на початку ХХ ст. Складні процеси згуртування і взаємодії з владою, у діаспорі та в дисидентському русі показують неоднозначність жіночого активізму. Також велика увага приділена гендернозумовленому насильству, яке висвітлене через аналіз судових справ, архівних документів та матеріалів усної історії. Загальна редакція - історикині, дослідниці жіночої історії Оксани Кісь.

Епоха Стародавнього Риму, розвитку християнства, доби Вікторіанства, модерну і сучасності - усі вони мають спільну рису - зневагу, ненависть до жінок. Звідки її витоки, які прояви вона мала і головне - ЧОМУ одна частина людства знущалася над іншою впродовж усієї історії? - досліджує, аналізує журналіст, письменник Джек Голланд. Цю книгу, за словами доньки Дженні, про що вона пише в передмові, він вважав своєю найважливішою працею. Він вважав (та й воно так і є), що приниження жінки досягло немислимих масштабів і що книга може стати інструментом, аби це припинити. Вдумливого читання!

Автобіографічний роман Каріни Савариної про понад 5 років невдалого планування вагітності. Авторка відверто розповідає про свій досвід, порушуючи складні теми жіночого безпліддя, соціального репродуктивного тиску, "нетрадиційної медицини", спроби штучного запліднення, усиновлення... Ця книга може стати доброю підтримкою для жінок, котрі мають подібний досвід, а для інших - інформаційним наповненням і розширенням світогляду, зокрема - аби не питати інших: "А коли вже діти?" І ще одне з важливих питань, які "озвучує" книга, – чи треба народжувати, щоб стати мамою? Шукайте відповідь на її сторінках і в своїх роздумах.

І це правда. Давайте подумаємо, чому і в школах, і у вишах дівчата демонструють неабиякі успіхи, а потім кудись зникають і на керівних посадах чи органів влади/місцевого самоврядування, чи то підприємств, чи інших установ домінують чоловіки? Чому жінки опиняються поза кар'єрним розвитком? Чому вони погоджуються на меншу оплату праці і не можуть відмовитися від додаткових навантажень? Чи не основною відповіддю тут буде - суспільні стереотипи. Дівчаток вчать не бігати, голосно не сміятися, бути чемними і слухняними, "справжніми леді", мудрішими (що = змовчати, не заперечувати і не відстоювати свою думку) тощо....

До цієї книги Марі Бенедикт не буде окремої анотації - лише частина епілогу (слова Міци Марич - дружини Айнштайна), який, переконані, стане спокусою прочитати її всю: "Будь-яке тіло продовжує зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки прикладені до нього сили не змінять цей рух. Я вважаю цей перший закон Ньютона, прекрасний і глибокий, вишуканим викладом однієї з істин Бога, розкритих людиною. У молодості я вважала, що цей закон стосується тільки предметів; лише згодом я зрозуміла, що люди також діють за цим принципом. Мій шлях від дитинства - математикиня, науковиця,...

Відома блогерка із чотириразовим досвідом материнства, уродженка Рівненщини, а нині - мешканка США, Катя Бльостка робить нам екскурсію в материнство, починаючи з тесту на вагітність через пологи і післяпологову депресію, дитячі хвороби, садочок, школу і домашні правила, в яких – "Матера вам не наймичка!" Книга написана з гумором і суржиком, що надає особливого шарму і відгукується чи не в кожній жінці, яка має досвід народження і/чи догляду за дітьми. Але вона – не інструкція зі зразкового материнства (бо, зрештою, за якими мірками?). Вона про те, що не треба бути ідеальною...

"У більшій частині записаної історії людства бракує даних. Починаючи від теорії "чоловік - це мисливець", літописці минулого відвели замало місця ролі жінки, описуючи еволюцію людства – як культурну, так і біологічну. Натомість про людство загалом розповідали на прикладі життя чоловіків. Про життя другої половини людства зазвичай просто мовчать". Цими словами авторка книги "Невидимі жінки" Керолайн Кріадо Перес розпочала мандрівку світом чоловіків, у якому роль жінки залишається неважливою, допоміжною, а сама жінка не є суб'єктом процесів. Книга розкриває глибини андроцентричного (чоловікоорієнтованого) світогляду і підходу, які виявляють себе скрізь і повсякчас -...

Посібник із виживання на робочому місці, де панує сексизм Джессіки Беннетт став найкращою книгою року за версією кількох америкаанських видань. Авторка розповідає історії жінок, які зіткнулися з гендерними стереотипами, упередженнями та дискримінацією і дає цінні поради, як діяти в таких і подібних ситуаціях. Рогатка. Щоб затикати писки тим, хто нас перериває.Мегафон. Щоб твій голос почули.Хустинки. Бо ми часом плачемо.Шпильки. Щоб волосся не падало в очі під час битви.Штамп інтелектуальної власності. Щоб ніхто не вкрав твоїх ідей.Віскі. Бо ніколи не знаєш, коли знадобиться. Це - набір початківиці-феміністки, який завжди має бути...

"Дика природа і Дика жінка – два види, які зникають, – каже письменниця, психоаналітикиня Клариса Пінкола Естес. – Ми давно спостерігаємо, як інстинктивну жіночу сутність плюндрують, перебудовують і змушують відступати. (...) Сучасна жінка - це замутнена діяльність. На неї тиснуть, щоб була всім для всіх". Авторка зауважує, що повна назва книги – "Жінки, що біжать з вовками: Архетип Дикої Жінки у міфах і легендах" – народилася в неї під час дослідження дикої природи, зокрема – вовків. Схожість між вовками і жінками вона вбачає в багатьох рисах – загострених відчуттях, допитливості,...

Книга відомої в Україні та поза межами історикині, антропологині, президентки Української асоціації досліджень жіночої історії Оксани Кісь є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українок-політв’язнів ГУЛАГу. Авторка проаналізувала півтори сотні особистих спогадів жінок та офіційні документи. У книзі вона приділила увагу національному питанню, вірі та релігійним практикам, жіночій творчості, сексуальному насильству, сестринству, материнству за ґратами тощо. "Ці жінки не просто фізично витримали довгі роки ув’язнення, а і вийшли з таборів, створили родини, ціле життя працювали, дожили до глибокої старості і навіть знайшли сили поділитися своїм досвідом. Значить, можливо, речі, які ми...

Лише цього, 2021 року, в Україні почали відзначати не День захисників, а День захисників і захисниць України. Так на офіційному рівні визнано внесок жінок у захист країни. І хоч донедавна (та й сьогодні ще) суспільство відводило жінці роль "берегині", матері, пасивної спостерігачки за суспільними процесами і постраждалої (на рівні з дітьми), ця жінка була активною учасницею подій. Але чому так мало ми знаємо про них? Чому пам'ятники, меморіальні дошки і відзнаки – на честь чоловіків-героїв? Хіба можливою була б діяльність ОУН і УПА без жінок у підпіллі? Чому в історичній...