За результатами гендерного моніторингу гіперлокальних друкованих та інтернет-видань 24 областей України, який відбувався у лютому, квітні, червні, серпні та жовтні, найвищий Індекс гендерної чутливості – у харківських медіа (47%), на другій позиції – вінницькі та волинські (по 46%), на третій – івано-франківські (45%). Більше 40% також у рівненських (44%), тернопільських (43%), чернівецьких та луганських (по 42%), житомирських і київських (по 41%) видань.
За весь моніторинговий період експерт/к/и проаналізували 38261 матеріал на різні суспільно-важливі теми.
У текстах жінки найчастіше були експертками (коментували, їх цитували) у темах освіти/науки, соцполітики, охорони здоров’я та культури. В цих темах вони були і героїнями матеріалів, а також і в публікаціях про волонтерство. Невидимками жінки були не лише в такій традиційно “чоловічій” темі як війна/армія, або кримінальних хроніках (де переважно чоловіки були правопорушниками), а й у текстах на екологічну тему і, що найбільш дивно, – про спорт
Загалом жінки були експертками у 34% випадків, а героїнями – у 36%. При цьому їх кількість більша в матеріалах друкованих ЗМІ (по 37%), а в новинах інтернет-видань більшою мірою переважали чоловіки. В обох видах видань досить високий відсоток вживання фемінітивів, однак колективи значної кількості видань (переважно які виходять російською мовою) ще надають перевагу чоловічому роду на означення посад, професій чи зайнятості жінок.
Найчастіше слово жінкам надавали видання Харківської області (42%), а героїнями публікацій були у матеріалах вінницьких медіа (45%). Найбільша кількість фемінітивів зафіксована у матеріалах волинських (67%) та івано-франківських (66%) видань.
Якщо аналізувати ситуацію в кожному окремому медіа, то за результатами п’яти етапів моніторингу найбільш гендерночутливими є 17 видань із 10 областей України – Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Одеської, Рівненської, Харківської, Хмельницької та Чернівецької.
Щиро вітаємо колег із високими показниками і бажаємо не зупинятися на досягнутому. У кого ж ситуація менш втішна, радимо переймати досвід у тих, кому вдається.
Гендерний баланс – один зі стандартів журналістики, а гендерна чутливість – це вміння бачити життя крізь “гендерні окуляри”, – зауважує координаторка Волинського прес-клубу і керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики” Богдана Стельмах. – Важливо розуміти, що в суспільстві є і жінки, і чоловіки, що вони представлені в різних сферах, а отже, щоб бути видимими, вони мають бути в інформаційному просторі. Так само, аби були видимими жінки, варто використовувати до назв їх посад і професій фемінітиви. Гендерна рівність, здавалося б, не є найважливішим питанням сьогодення, однак це дуже хибне уявлення, адже відсутність дискримінації за будь-якою ознакою, в тому числі і гендерною, є ознакою демократичного суспільства, де поважають права людини.”
Результати лютневого моніторингу
Результати квітневого моніторингу
Результати червневого моніторингу
Результати серпневого моніторингу
Результати жовтневого моніторингу
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31