Улютому 2020 року в Україні стартував гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань. Таке дослідження відбувається вперше. Його ініціювала і здійснює громадська організація Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews).
Для дослідження в 24 областях України було обрано по 5 друкованих (реформованих ЗМІ, які раніше були комунальними) і 5 інтернет-видань (журналістських сайтів, не агрегаторів новин), які працюють на гіперлокальному рівні – районів, міст і містечок. Аналіз публікацій відбувався впродовж 11-17 лютого за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.
«У 2017 і 2019 році ми вже проводили подібний моніторинг, але тоді досліджували контент регіональних медіа – тих, котрі працюють на рівні областей і обласних центрів. Порівняння результатів двох моніторингів показало ріст рівня гендерної чутливості на 4%. Тож ми вирішили, що варто звернути увагу на контент реформованих друкованих ЗМІ й інтернет-видань, які працюють на рівні районів і малих міст. По-перше, тому, що обласні медіа періодично бувають під прицілом різноманітних досліджень, а на гіперлокальні звертають менше уваги. А гендерний аналіз контенту загалом проводиться вперше. По-друге, вони мають більше можливостей для підвищення свого професійного рівня, ніж гіперлокальні в силу різних причин, тож наш моніторинг не завершиться підбиттям підсумків – ми плануємо продовжити з ними більш тісну співпрацю», – зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.
Згідно даних лютневого моніторингу, найбільш гендерночутливими є видання Харківської області (51%). На другій позиції – вінницькі (47%), на третій з мінімальним відривом – івано-франківські (46%) медіа. Видання Київської та Рівненської областей потрапили на 4 позицію (по 43%), Волинської – на 5 сходинці (42%), по 41% – у львівських і чернівецьких видань, у хмельницьких – 40% і по 39% – у житомирських і тернопільських медіа. Найнижчий Індекс гендерної чутливості – у херсонських видань (27%).
Уперше в проведених нами моніторингових дослідженнях співвідношення чоловіків/жінок, а також кількість фемінітивів у друкованих та інтернет-виданнях однакове: у матеріалах друкованих ЗМІ – по 37% експерток / героїнь і по 63% експертів / героїв, у нових онлайн-медіа – по 35% експерток / героїнь і по 65% експертів / героїв. У публікаціях обох видів медіа – по 41% фемінітивів.
Найвищий відсоток експерток зафіксовано в матеріалах житомирських медіа – 45%, на другій позиції – київські медіа (44%), 43% – у публікаціях сумських видань, по 42% – у рівненських і полтавських, у харківських і чернівецьких – по 40%. Лідерами за кількістю жінок як героїнь матеріалів стали вінницькі медіа – 48%. Другі в рейтингу – житомирські видання (42%), треті – івано-франківські, харківські та хмельницькі – по 41%, в рівненських і сумських медіа – по 39% героїнь.
Фемінітивами найчастіше послуговувалися харківські медіа (73%), що значно вплинуло на їх загальноукраїнський рейтинг. 63% фемінітивів зафіксовано в івано-франківських виданнях, у волинських – 57%, вінницьких – 56%.
Освітня тематика – єдина, де жінки трохи частіше за чоловіків були експертками (53%) і героїнями (56%) журналістських матеріалів. Культура і релігія, соціальна політика, охорона здоров’я – теми, в яких теж великою мірою присутні жінки. Політика, економіка, воєнна тематика, кримінал/дтп і навіть спорт, як і в регіональних виданнях, у гіперлокальних медіа залишаються “чоловічими”.
Експерт/к/и моніторингу медіаконтенту зафіксували і чимало гендерних стереотипів, про що ми детальніше розповімо в наступному матеріалі.
У 2020 році заплановано 4 моніторингові хвилі. Окрім лютого, гендерний аналіз контенту гіперлокальних медіа відбудеться в квітні, червні і серпні.
Інфографіка – Дмитро Авраменко
*Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа сформовано на основі відсоткових даних про кількість експерток/експертів, героїнь/героїв і фемінітивів у матеріалах регіональних медіа.
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31