Війна, медіа і гендер… Як ситуація в країні впливає на контент (результати квітневого моніторингу 2022)

же два місяці як повномасштабна війна в Україні – головна тема інформаційного простору. У гіперлокальних друкованих та інтернет-виданнях вона охопила 60% публікацій із 8485 публікацій. Такими є дані чергової хвилі моніторингу, проведеного 11-17 квітня у 24 областях України.

Статистика втрат і здобутків на фронті та в мирних містах і селах, міжнародна підтримка, фіксація злочинів проти людяності, заяви і рішення політиків, допомога тим, хто втікає від обстрілів, коментарі ситуацій у громадах, волонтерська допомога, вшанування загиблих бійців – про це українці читають щодня у стрічках новин і на шпальтах газет у тих регіонах, де діяльність редакцій можлива.

Закономірно, що така інформація “звучить” переважно від чоловіків і про чоловіків – їх більше в ЗСУ, національному та міжнародному політикумі, в обласних військових адміністраціях і органах місцевого самоврядування. Лише в третині випадків жінки коментують пов’язані з війною події (тобто є експертками), і в чверті випадків – згадуються в повідомленнях (є героїнями матеріалів). При чому в друкованих медіа кількість жінок більша, ніж в онлайн-виданнях.

Ключовими темами у межах загальної воєнної тематики, де фігурували жінки, були:

• волонтерство (приготування їжі на фронт, пошиття амуніції, логістика – пошук спорядження, бронежилетів, аптечок тощо)
• політика (тут фігурували Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова та Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, які озвучували питання збору даних для розслідування злочинів та евакуації; голови громад, які розповідали про ситуацію, дані про полонених, надання допомоги)
• підтримка (гуманітарна, освітня і психологічна, зокрема – переселенців)

“Чоловічими” були теми:

• політики (заяви і звернення Президента, керівників інших країн, ЗСУ, коментарі голів військових адміністрацій і очільників міст) 
• безпосередніх бойових дій і втрат (озвучення ситуації в містах, областях, громадах після обстрілів чи повітряних тривог, отримання нагород і, на жаль, імена загиблих при захисті країни)
• волонтерства (тут переважало питання логістики – пошуку і доставки необхідної техніки та провізії, а також збір коштів на придбання необхідних для армії й тероборони засобів).

Загалом у суто мілітарних контекстах і як герої публікацій, і як експерти (кого цитують) домінують чоловіки. Однак відсоток жінок зріс у кілька разів: якщо у лютому вони були експертками (тою чи іншою мірою коментували питання, пов’язані з війною/армією) лише в 16% випадків, то у квітні  – в 27% випадків. При чому – не лише як матері чи доньки загиблих бійців, а й і як активні учасниці процесів, пов’язаних із війною. Подібна ситуація і з жінками, які фігурували в публікаціях, але не коментували подій чи ситуацій (тобто були героїнями, але не експертками): у лютому їхня кількість складала всього в 6%, тоді як у квітні – 21%.

Вперше переважають чоловіки у публікаціях на тему освіти, соціальної політики, медицини, які дотичні певною мірою до глобальної теми війни (адже війна охопила всі сфери). Волонтерська тема є майже збалансованою – у публікаціях чоловіків лише на кілька відсотків більше, ніж жінок.

Найчастіше жінки коментували події та ситуації в контексті війни у виданнях Херсонської, Харківської, Черкаської, Чернівецької та Хмельницької областей, чоловіки – у сумських, львівських,  запорізьких,  донецьких, луганських, житомирських медіа. 

Якщо розглядати увесь контент гіперлокальних медіа, то найбільш гендернозбалансованим був контент черкаських медіа (46% експерток і 54% експертів, 48% героїнь і 52% героїв). Жінки як експертки майже однаковою мірою з експертами присутні у матеріалах київських (51%), хмельницьких (44%), херсонських (44%), харківських (42%), кіровоградських (40%) виданнях. 

Загалом попри вкрай складну ситуацію (і економічну, і відсутність паперу, і працівників) чимало медіа намагаються оперативно інформувати аудиторію про ситуацію в країні та громаді, дотримуються гендерного балансу і в 100% випадків використовують фемінітиви, коли пишуть про жінок. Це – газети “Наш край” (Сумщина), “Яготинські вісті” і “Перемога” (Київщина), ВІДА і “Трудова слава” (Вінничина), “Рідний край” (Рівненщина), “Злагода” (Івано-Франківська обл.), “Новий дзвін” (Черкащина), “НовинаР” (Одеська обл.), сайти – Сусіди.City (Чернігівщина), Калинівка.City (Вінничина), Лозова.City (Харківська обл.).

У всьому проаналізованому контенті простежується зменшення кількості жінок як експерток і героїнь – вони складають лише третину від загальної кількості жінок і чоловіків. Сподіваємося, що після Перемоги ситуація буде змінюватися і жінки знову ставатимуть видимішими в медіапросторі.

Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ ім. Лесі Українки.

___________________

Моніторинг відбувається в межах проєкту Волинського прес-клубу “Гендерночутливий простір сучасної журналістики” у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.