Барберка з Болграда про стереотипи та труднощі у “не жіночій” ніші у сфері краси

Євгенія переїхала до Болградської громади півтора року тому. Вони з чоловіком до повномасштабного вторгнення Росії в Україну жили в Одесі. Після постійних обстрілів та безсонних ночей вирішили покинути улюблене місто.

Бессарабія стала другим домом для подружжя. Євгенія – барберка, для міста-мільйонника ця ніша у сфері краси – звичайна справа, але для Болграда – щось нове. 

Інтернет-видання “Махала” дізнавалося чи стикалася Євгенія зі стереотипами, та нерівністю у цій, як вважається, “не жіночій” справі.

Як починався ваш шлях барберки?

Після 11 років роботи на одному місці я зрозуміла, що хочу щось змінити у своєму житті. Мій шлях розпочався з пошуку барбершопу для свого чоловіка. Я просто хотіла записати чоловіка на стрижку та побачила рекламу курсів з барберінгу. Мені припала до душі ця ідея, тому я не вагаючись записалась на курси. Так розпочався мій шлях. 

Барбер – це суто чоловіча ніша у сфері краси? 

Дійсно, є люди та клієнти, які вважають, що барбери – це більше чоловіча професія. Але часи змінюються, люди змінюються, думки змінюються, тому зараз жінки теж прийшли у цю професію. 

Багато людей вважають, що головний плюс дівчини-барбера  в тому, що вона бачить, як дівчина та зробить зачіску, яка буде подобатися іншим дівчатам, єдиний мінус – рекомендації щодо догляду за бородою. Так, дівчина може зробити оформлення бороди не гірше хлопця, але порадити догляд за бородою краще може саме барбер-хлопець. А все тому, що вони можуть протестувати якийсь засіб на собі, дівчата цього зробити не можуть. 

Чи відчували  знецінення через стереотипи у суспільстві?

Бувало таке, що чоловіки дивувалися, коли бачили мене, та казали: “Ну, давайте, підстрижіть мене й побачимо”. Один раз був момент, коли я шукала роботу,  звернулася в салон, але мені відмовили, аргументувавши  тим, що салон шукає саме чоловіків. Я працювала в одній команді з барберами – чоловіками та не відчула жодного разу нерівності. Вважаю, що мені дуже пощастило  в цьому. 

Хто є вашою підтримкою?

Насамперед мене дуже підтримує чоловік. Він – мій мотиватор, коли я опускала руки, він змушував мене йти далі та вірити в себе. Також мої друзі, коли почули, що я розпочала цей шлях, приходили до мене, як моделі, щоб я практикувалася більше. За це їм дуже вдячна. 

Спочатку було трохи лячно, але з такою підтримкою страх перетворювався у жагу бути ще кращою та розвиватися далі. 

Вважаю, що у сучасному світі дівчина-барбер стає звичним явищем. Головне, щоб робота була виконана  професійно.Тому у кожній професії треба розвиватися, не зациклюватися на негативі, а рухатися вперед залишаючи все погане позаду. 

Таким принципом користується героїня нашої публікації і ми бачимо, що він справді працює.

__________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Вперше опубліковано в інтернет-виданні “Махала” у вересні 2023 року.