Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Статті

“Був 8 місяців у “декретній” відпустці”. Історії трьох чоловіків, які за відповідальне батьківство

gendergid Автор/авторка gendergid
“Був 8 місяців у “декретній” відпустці”. Історії трьох чоловіків, які за відповідальне батьківство

Стереотипи диктують, що піклуватися дітьми має жінка, а забезпечувати родину – безпосередня відповідальність батька. Між тим, за результатами опитування Представництва Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні (UNFPA), яке провели у 2018 році, все більше молодих чоловіків схиляються до відповідального батьківства – долучаються до партнерських пологів, а також прагнуть проводити більше часу із родиною після народження дитини.

Волноваха.City поспілкувалися з українськими чоловіками, для яких догляд за дітьми та хатні обов’язки – звична норма життя, а не кара.

“Головне у розподілі сімейних обов’язків – наявність вільного часу”

Іван Митрашевський із перших хвилин від народження донечки долучився до піклування. Якщо говорити про уявні зв’язки між дітьми і батьками, то чоловік впевнений, що його зв’язок настільки ж міцний, як і у дружини.

“Дитина – наша спільна відповідальність і так було завжди. Доглядати за Марією я почав раніше, ніж дружина, тому що у неї був екстрений кесарів розтин, – згадує Іван. – Перші підгузки вчився змінювати одразу у пологовому. Донька зростала на штучному годуванні, тому я завжди міг залишитися з нею сам, якщо у дружини були особисті справи”.

Родина Митрашевських
Авторка: Анна Митрашевська

Згодом подружжя також не стало ділити обов’язки на “чоловічі” та “жіночі”.

“Коли Маша пішла до дитячого садочка, то ми не обирали, хто буде водити і забирати. Дивились кому зручніше, – розповідає Іван. – Зранку я їхав на роботу й частіше заводив доньку, а ввечері дружина звільнялась з роботи швидше ніж я, тому і забирала”.

Головним в розподілі завдань у Митрашевських є не стать, а наявність вільного часу, бажання та певні навички.

“Наприклад, донька не любить мити голову, то дружина з цим справляється краще. Якщо мова йде про закапування носа під час нежиті, то цим займаюсь я”, – пояснює чоловік.

“Граємо в настільні ігри та будуємо лялькові будиночки”

Олександр Шепелєв згадує, що поява дитини не вплинула на розподіл домашніх обов’язків в сім’ї, де одне з головних правил – піклуватися про себе.

“Ми почали жити з Алісою вдвох і поруч з нами ніколи не було ні моїх, ні її батьків. Впевнений, що ця ситуація навчила нас піклуватися спочатку про себе, а вже потім – про партнера. Тому якщо вдома немає вечері, то хто голодний – той і готує”.

Родина Шепелєвих
Авторка: Аліса Шепелєва

Під час вагітності Сашко забезпечував родину фінансово, закуповував продукти та прибирав квартиру, а під час пологів був поруч із дружиною.

“Після пологів ми почергово гойдали Марту вночі, змінювали їй підгузки й гуляли”, – розповідає чоловік. Він додає, що тривалої відпустки після народження дитини не брав, тож все це чергував з роботою, аби дружина мала змогу відпочити.

Наразі все ж частіше за Сашка готує його дружина Аліса. Чоловік запевняє, що це через її захоплення кулінарією та соціальними мережами.

У всьому іншому в сім’ї Шепелєвих стабільно. “Воджу і забираю доньку з садочка, залишаємось удвох, коли дружина відвідує танцювальну студію. Час сну – контролюю чищення зубів та вкладаю спати. Гуляємо. Граємо в настільні ігри, будуємо лялькові будиночки”, – підсумовує Олександр.

“Вісім місяців ми вдвох з дружиною гляділи Софійку”

Василь Яцина разом з родиною має досвід проживання у Швеції та Швейцарії. З України у Швецію подружжя переїхало ще до народження первістки.

“Спочатку був вражений великою кількістю татусів на прогулянках з дітьми”, – ділиться спогадами чоловік. Він додає, що у Швеції взяти відпустку з догляду за дитиною можуть двоє батьків. Тож Василь також скористався такою нагодою, коли народилася донька.

“Вісім місяців ми вдвох з дружиною гляділи Софійку”, – згадує Василь. В рік у Швеції дитина може відвідувати дитячий садочок, місце в якому гарантовано.

Сім’я Василя Яцини.
Авторка: facebook.com/Anna Bairamova

Сам же Василь вважає, що в них рівності по догляду за дітьми немає і ніколи не було, бо він все ж працює і багато часу проводить на роботі. Анна, дружина Василя, не погоджується з такою думкою і наводить приклади з життя:

“Закупки в магазині та інші побутові клопоти Вася часто бере на себе. Заплітає Софію. Водить до садочка Евана та Софію до школи вранці. І важливі рішення ми приймаємо також разом”.

У Швейцарії у подружжя народився Еван. “Тут взагалі декретна відпустка для мами триває 200 днів. Протягом цього періоду за нею зберігається робоче місце”, – пояснює чоловік. У Швейцарії не заведено залучати на допомогу бабусь та дідусів, тому тут часто звертаються до нянь. За спостереженнями чоловіка, на майданчиках з дітьми гуляють мами, рідше татусі, або ж це сімейне дозвілля.

“На мою думку, країна, в якій ти живеш, частково відіграє роль при побудові моделі сім’ї. Але більше впливає близьке оточення. І в сім’ї моїх батьків і батьків моєї дружини немає поділу на “чоловічу” і “жіночу” хатню роботу”.

Які ж результати опитування?

У представництві Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні (UNFPA) шукали відповіді на актуальні питання – наскільки українці готові до рівного розподілу домашніх обов’язків, що впливає на формування особистості чоловіка тощо. Дослідження проводили у 2018 році на основі підходів Міжнародного обстеження чоловіків з питань ґендерної рівності. Участь в ньому взяли понад 1,5 тисячі чоловіків віком від 18 до 59 років з усіх регіонів України, окрім Автономної Республіки Крим.

Результати опитування показали, що чоловіки проводять із власними дітьми вдвічі менше часу, ніж їхні дружини. Але варто зазначити, що кількість чоловіків, які прагнуть бути відповідальними батьками – зростає. Дослідження констатує, що саме серед молодих чоловіків більше тих, хто перебував на пологах з дружиною безпосередньо в пологовій палаті чи очікував на медичному закладі.

Дослідження Фонду ООН також з’ясовувало – чи долучаються чоловіки до виконання домашньої роботи. Не зважаючи на те, що в усних коментарях чоловіки визнають свою здатність самостійно виконувати більшість домашньої роботи, розподіл повноважень та обов’язків у домогосподарствах, за результатами дослідження, зберігає ознаки так званої “традиційної” сім’ї. На чоловіків переважно покладають обов’язок фінансового забезпечення родини. Жінки натомість мають доглядати за дітьми та опікуватися домашніми справами.

Що каже закон?

Чоловік, дружина якого народила дитину (пара не обов’язково має бути в зареєстрованому шлюбі), може взяти 14-денну відпустку, яку оплачує роботодавець. Право на таку саму відпустку є у будь-якого повнолітнього родича, який доглядає за дитиною.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як рівне право матері та батька.

Чоловік і жінка, у яких є дитина з інвалідністю, можуть взяти додаткову відпустку або просити про скорочення тривалості робочого часу.

Дитина – це результат любові двох людей. Відповідно і догляд за нею – це не обов’язок лише матері, а й рівною мірою батька. Чоловік має не “допомагати дружині” в хатніх справах і догляді за членами родини, а брати таку ж участь у цьому. Звісно, якщо хтось із них працює, то репродуктивна діяльність (доглядова, домашня робота) більшою мірою припадає на іншу людину. Проте це не означає, що повністю, і в родинах, де поважають одне одного, відповідно підходять і до вирішення сімейних справ.

___________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Вперше опубліковано в інтернет-виданні Волноваха.City у серпні 2022 року.

Інші публікації

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу
Статті

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу

22.01.2025
33
Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах
Статті

Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах

16.01.2025
16
 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються
Статті

 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються

07.01.2025
23
Наступний допис
Винна, бо поїхала: чому українські біженки стикаються з хейтом

Винна, бо поїхала: чому українські біженки стикаються з хейтом

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com (066) 203-50-31
Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua