Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Статті

“Це ок, коли тобі не ок”: як гендерні стереотипи впливають на життя чоловіків

gendergid Автор/авторка gendergid
“Це ок, коли тобі не ок”: як гендерні стереотипи впливають на життя чоловіків

Гендерні стереотипи нерідко стають проблемою, яка негативно позначається на якості життя як жінок, так і чоловіків. Стійкі патріархальні думки щодо гендерних ролей в сучасному суспільстві та стале уявлення про маскулінне призводять до багатьох проблем.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася на цю тему з головою “ТатоХаб.Хмельницький” Єгором Рибаком, який займається волонтерством, допомагає татам та ВПО та просуває ідеї гендерної рівності в країні.

Гендерні стереотипи щодо чоловіків

Ґендерні стереотипи — це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності. Іншими словами, вони можуть впливати на життя як жінок, так і чоловіків.

Стереотипів, які стосуються саме чоловіків, дуже багато. Утім, найбільш виразними, які впливають на багато процесів у житті, можна вважати “чоловіки не плачуть та не жаліються” і “чоловік — годувальник”.

“Чоловіки не плачуть” та здоров’я

Демонстрація стереотипу / фото ілюстративне

“Чоловіки не плачуть” — це стереотип, який ґрунтується на думці про те, що представники чоловічої статі повинні бути сильними, слугувати опорою для інших. Така людина “не може мати психологічних проблем”. Це призводить до того, що чоловіки не хочуть розповідати про власні труднощі чи внутрішню боротьбу, щоб не виглядати в очах суспільства якимось не такими. 

Який же це має фактичний результат? За даними МОЗ України, упродовж 2021 року, тобто до великої війни, було зареєстровано 5 914 самогубств. Найбільше вкоротили собі віку саме чоловіки — 87%, коли на жінок припадає лише 13%. Такі результати пов’язані зокрема і з гендерними стереотипами, оскільки вважається, що жінки більш слабкі, можуть жалітися і ділитися переживаннями з близькими, тоді коли чоловіки на звичайне запитання “як ти” зазвичай відповідають “ок”.

Сталий стереотип “чоловіки не плачуть” має суттєвий вплив і на фізичне здоров’я чоловіків. За даними соціологічного опитування у дослідженні “Сучасне розуміння маскулінності“, 52% чоловіків оцінюють власне здоров’я як добре або відмінне. При цьому 45% опитаних чоловіків зазначили, що не зверталися до лікарів протягом останнього року, а кожен сьомий — протягом останніх п’яти років. І це не пов’язано з рівнем доступності медичних послуг. Такі результати можуть свідчити про те, що чоловіки не хочуть показувати власні проблеми зі здоров’ям “на публіку”, а тому часто ігнорують обстеження у медиків.

Варто зазначити, що цей стереотип став основою у вихованні хлопчиків, котрий буквально забороняє слабкість, емоції чи прохання про допомогу в тяжку мить.

“Мисливець та годувальник”: чи можуть чоловіки мати іншу роль

Ще один найяскравіший приклад — це розділення чоловічих та жіночих ролей за принципом “берегиня” та “мисливець”. На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків: нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та організовувати побут, а чоловік має забезпечувати родину грошима чи житлом. При цьому ігнорується те, що чоловіки також можуть брати участь у вихованні дитини та інших аспектах побуту.

За словами Єгора Рибака, такий стереотип також нав’язується в дитинстві та стає тим, що формує модель поведінки чоловіка у відносинах:

Останнім часом в Україні відбуваються зміни, які сильно впливають на стереотипні ролі чоловіків у відносинах. Наприклад, як зазначає голова “ТатоХаб.Хмельницький”, чоловіки можуть піти у відпустку для догляду за дитиною чи дітьми.Наприклад, цим правом у 2017 році скористалися 3%. Цей факт є повноцінним прикладом знищенням стереотипів.

Стереотипи та як з ними боротися

Боротьба зі стереотипами — важливий напрямок в суспільстві, який активно реалізується в Україні. Одним із таких проявів, котрий стосується саме гендерних стереотипів щодо чоловіків, вважається Міжнародний чоловічий день. Цей день припадає на 19 листопада.

Його присвячують певним цілям, які були закладені у саму концепцію свята. Йдеться про:

  • популяризацію позитивної рольової моделі чоловіків, котрі живуть достойним та чесним життям;
  • для того, щоб відзначити чоловічий позитивний вклад в громадськість, державу, родину, шлюб, виховання дітей та навколишнє середовище;
  • зосередження уваги на чоловічому здоров’ї, соціальному, емоційному, фізичному та духовному добробуті;
  • посилення уваги до питання дискримінації щодо чоловіків у сфері соціальних послуг, соціальних відносин та права;
  • покращення стосунків між представниками різних статей та забезпечення гендерної рівності;
  • створення більш безпечного та кращого світу, де люди можуть розвиватись та повністю розкривати свій потенціал, незалежно від раси, віросповідань та гендеру.

Окрім шести основних цілей, існує ще необов’язкова тема, яка пропонується світовими координаторами свята: наголосити про  існування певних проблем в житті чоловіків. Наприклад, у 2016 році темою Міжнародного дня чоловіків було “Зупинити самогубство чоловіків”, а у 2020 році — “Краще здоров’я для чоловіків”, на меті якої стояло практичне вдосконалення здоров’я та добробуту населення чоловічої статі у світі.

Як зазначають представники Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, найліпшим способом подолати будь-які стереотипи вважається демонстрація зворотного на конкретних прикладах. Наприклад, жінки так само можуть бути сильними та утримувати родину, а чоловіки — йти у відпустку по догляду за дітьми. Демонструвати це можна на будь-якому рівні: як на рівні розмов на кухні з друзями, так і через публічні заходи та інформаційні кампанії.

Автор:  Дмитро Скопіч

_____________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Уперше опубліковано в інтернет-виданні “Бахмут.in.ua” у липні 2024 року.

Інші публікації

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу
Статті

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу

22.01.2025
34
Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах
Статті

Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах

16.01.2025
16
 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються
Статті

 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються

07.01.2025
23
Наступний допис
Коли на футбольне поле виходять дівчатка…

Коли на футбольне поле виходять дівчатка...

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com (066) 203-50-31
Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua