Хмельницькому комунальному підприємству «Електротранс» – 53 роки. Попри вік, воно потужно розвивається, йдучи в ногу з часом. Про його популярність свідчать цифри – за рік послугами перевезення користуються близько 30 мільйонів пасажирів. Над тим, аби хмельничани користувались сучасним та екологічним транспортом, на підприємстві працює група з реалізації проєктів міжнародних фінансових організацій, яку вже рік очолює Наталія Процюк. Її діяльність спрямована на налагодження співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку з метою оновити тролейбусний парк для обласного центру. Наразі підприємство налічує понад п’ять сотень працівників і працівниць. Життя кожного і кожної з них змінила війна.
Комунальне підприємство та війна
«Напередодні повномасштабного вторгнення, 23 лютого, до мене зателефонував начальник депо, який перебував на лікуванні, та попередив, що на роботу більше не вийде, сказавши, що їде до хлопців, – пригадує пані Наталія. – На моє запитання: «Куди?» відповів: «Самі побачите». Відтоді зв’язок обірвався. Він поїхав на схід. Тоді я зрозуміла – буде війна».
Цього ж дня Наталія Процюк була гостею етеру на місцевому телеканалі і переконувала хмельничан робити запаси ліків, води, дефіцитних товарів, аби на певний період забезпечити себе. Наступного дня вона прокинулась від пронизливого крику сусідки, чоловік якої був прикордонником, а на телефоні вже висвітлилось повідомлення від подруги з Києва, яка попросила прихистку. Розпочалась повномасштабна війна.
«На роботі скликали екстрену нараду. Багато співробітників-чоловіків одразу повідомили, що хочуть йти добровольцями. Важко було спостерігати за зміною статусів: вчора був слюсар, а сьогодні – доброволець. В моїх очах це автоматично прирівнювалось до статусу героя. Були дуже сильно вмотивовані люди», – розповідає пані Наталія.
В наступні дні та місяці час Наталії Процюк розподілявся на роботу, волонтерський центр та розміщення у себе вдома людей, які рятувалися від війни. Таких сімей Наталія прийняла 16, в той час, як сама деякий час мешкала в подруги. Також Наталія займалась пошуком і організацією доставлення автівок для ЗСУ і була першою жінкою, яка перегнала з-за кордону авто для хмельницьких спецпризначенців.
Тим часом великими викликами на підприємстві були удари по критичній інфраструктурі, адже питання недопущення транспортного колапсу в обласному центрі – одне з пріоритетних. Ще одне випробування – чимало працівників, 44 особи, виявили бажання захищати Україну. На жаль, четверо з них трагічно загинули на фронті, є загиблі і серед родичів працівників.
«Ми допомагаємо сім’ям. Підтримуємо волонтерські організації. Віддаємо, за бажанням, одноденний заробіток на потреби ЗСУ. Формували буси з гуманітарною допомогою, купували для військових авто, плели маскувальні сітки», – ділиться пані Наталія.
За словами керівниці групи реалізації проєктів, підприємство вже прогнозує майбутні ризики та виклики на ринку праці. Транспортне підприємство, яке належить до «чоловічої сфери», все більше залучає жінок-фахівчинь.
«Минулого року наше підприємство мало найбільшу кількість випускників школи водіїв тролейбуса. З 18 осіб половина – жінки, в тому числі внутрішньо переміщені. Вони самі обирають цю професію через відносну безпеку, заробітну плату та соціальний пакет», – розповідає Наталя.
Впровадження гендерного підходу
Наталія Процюк – одна з основних лобісток політики рівності чоловіків та жінок в Хмельницькій області. Завдяки її підтримці, здавалося б, «чоловіче» підприємство успішно впроваджує гендерну політику.
«Співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також з міжнародними фондами вимагає дотримання особливих умов, зокрема щодо соціально-екологічної складової. Є низка вимог, які підприємство має виконати, зокрема – реформувати підхід до гендерної політики. Банк наполіг на тому, щоб на такому великому підприємстві, де в основному працюють чоловіки, але є частка жінок, дотримувався постійний гендерний баланс. Тобто, щоб не було утисків, дискримінацій тощо. Саме тому з 1 січня 2023 року на підприємстві діє положення «Про уповноважену особу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидію насильству за ознакою статі», – розповідає Наталія Процюк.
Згідно з документом, посадова особа, фахівчиня групи реалізації проєктів міжнародних фінансових організацій Світлана Соломна, забезпечує урахування принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх напрямках діяльності підприємства. Вона проводить інформаційну кампанію, реагує на звернення, проводить аналіз стану забезпечення гендерної рівності. На підприємстві працівникам і працівницям розповідають про те, що таке дискримінація за ознакою статі, як діяти у випадку, якщо працівники зазнали насильства або стали його свідками, як ідентифікувати і як протидіяти гендерно зумовленому насильству.
Як зазначає Наталя Процюк, ця посадова особа бере участь у тренінгах, навчаннях, у кожному з яких є гендерний компонент. Також підприємство має план навчань. Після завершення циклу тренінгів, обговорень, кожен працівник та працівниця володіють комплексом знань про:
- права людини та проблеми забезпечення толерантності і поваги до прав людини в Україні;
- принципи рівності та недискримінації;
- ділову етику та взаємодію з пасажирами;
- основи ефективної комунікації.
Впровадження такого підходу стосується не лише працівників і працівниць ХКП «Електротранс», але й пасажирів/пасажирок. У співпраці з правозахисною організацією «ЛаСтрада» в усіх тролейбусах розмістили інформацію про «гарячу лінію», на яку може звернутись кожна людина, якщо вона зазнає або є свідком будь-якого виду насильства. Також в електротранспорті тестують додаткову опцію безпеки – кнопки екстреного виклику охорони.
За словами Наталії Процюк, ще однією новацією, яку планують впровадити, буде відеоспостереження в громадському транспорті:
«Диспропорції у суспільстві стають більш очевидні через військові дії та втрати. З’являється більше вразливих груп. Ми повинні розуміти, що серед нас з’явиться багато людей, які, наприклад, користуються колісним кріслом, людей з важким психо-емоційним станом. Відеоспостереження допоможе об’єктивно оцінювати ту чи іншу ситуацію в транспорті. Тому безпекові компоненти, доступність та комфорт мають бути обов’язково враховані. Своєю чергою запровадження додаткових безпекових опцій збільшить пасажиропотік».
Як підкреслює представниця підприємства, всі ці нововведення є важливою складовою гендерної політики, ознакою створення рівних умов для кожного і для кожної, враховуючи особливості окремої людини.
«Ми – одні з перших серед комунальних транспортних підприємств України, хто впровадив посаду гендерного уповноваженого. Гадаю, інші структури будуть підхоплювати ініціативу, адже це одна з умов співпраці з міжнародними фондами. Наше підприємство намагається впровадити все. Це – повага до партнерів, – каже Наталія Процюк та додає: – Попри те, що в країні війна, ми отримали значну фінансову підтримку, і це – лакмусовий папірець довіри до всіх інституцій: влади, підприємства і в підсумку – до України. Міжнародним фондам не цікаво просто видати кошти, вони прагнуть користі для громадян».
____________
Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.
Уперше опубліковано в інтернет-виданні “Поділля News” у листопаді 2023 року.
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31