Інший Айнштайн

До цієї книги Марі Бенедикт не буде окремої анотації – лише частина епілогу (слова Міци Марич – дружини Айнштайна), який, переконані, стане спокусою прочитати її всю:

“Будь-яке тіло продовжує зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки прикладені до нього сили не змінять цей рух. Я вважаю цей перший закон Ньютона, прекрасний і глибокий, вишуканим викладом однієї з істин Бога, розкритих людиною. У молодості я вважала, що цей закон стосується тільки предметів; лише згодом я зрозуміла, що люди також діють за цим принципом. Мій шлях від дитинства – математикиня, науковиця, одиначка – був прямолінійним, допоки на нього не подіяла сила Альберта і не змінила мій стан.

Сила Альберта діяла на мене відповідно до другого закону. Його сила, його швидкість і напрям тягнули мене за собою. (…) Я мовчки страждала, коли мої бажання не відповідали його. Я пожертвувала своїми професійними амбіціями заради його зоряного піднесення….

Аж зрештою я більше не могла витримувати його тиску. І третій закон руху спрацював., я застосувала силу, рівну за величиною і протилежну за напрямком. Я забрала простір, який належав мені. Я його покинула”.