Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Статті

Не соромно: як та де чоловікам можна отримати психологічну допомогу

Катерина Федченко Автор/авторка Катерина Федченко
Не соромно: як та де чоловікам можна отримати психологічну допомогу

Повномасштабне вторгнення по-різному, але торкнулося всіх. Ми працюємо, відпочиваємо, сумуємо, радіємо, прокидаємося та засинаємо з думками про війну. Військові і цивільні, старші і менші – катастрофа такого масштабу торкнулася нас усіх і залишила відбиток на нашому здоровʼї. Однак багато хто – зокрема, чоловіки – ігнорують свій психологічний стан. Про те, чому чоловіки рідше звертаються за психологічною допомогою та де вони зможуть знайти підтримку, читайте у матеріалі Точки доступу. 

Ставлення чоловіків до психологічної допомоги

За результатами опитування чоловіків, проведеним Фондом Народонаселення ООН в Україні у 2022 році, – 90% респондентів не мали досвіду звернення за професійною психологічною підтримкою у будь-якому вигляді. Водночас майже кожен третій чоловік перебуває у стані значного дистресу, тобто не може адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків.

Психологиня Олена Воскобойник-Каліман розповіла, що у її практиці чоловіки складають 25% від загальної кількості клієнтів, більшість звертається онлайн. Фахівчиня зазначає, що запити, з якими до неї звертаються, є характерними і для жінок, і для чоловіків: 

Я працюю з тривожними розладами і супутніми питаннями, зараз моя спеціалізація стала більш затребувана. Бо хронічний стрес і травма війни посилюють тривогу, невротичні прояви. Запити стосуються панічних атак, фобій, нав’язливих думок, емоційної залежності, розлади пов’язані з самоушкодженнями.

Я працювала з військовими, які проходили лікування й приходили на консультації. У більшості, на жаль, багато травматичного досвіду. Якщо зустрічатися 2 рази на тиждень, то за місяць можна лише пояснити людині її стан, вчити регулювати його, трохи полегшити і познайомити з тим, яка терапія можлива далі. 

Тут в мене буде багато роботи вже після війни, адже й ті люди, що не воюють, теж мають страх, внутрішні конфлікти.

Психологиня зазначає, що загалом клієнтів-чоловіків не стало більше, але спостерігає збільшення рівня усвідомлення того, що необхідно звертатися за психологічною допомогою до фахівців.

Чому чоловіки рідше звертаються до психологів, ніж жінки

Психологиня Інга Кузнєцова зазначає, що частина чоловіків живе з думкою, що має вирішувати свої проблеми самостійно. Через це вони не звертаються за професійною допомогою. Утвердження такої думки пов’язане з тим, що зазвичай емоції чоловіків інвалідують, тобто їхні страждання не визнають з дитинства. Говорять: “хлопці не плачуть”. І хлопець, а згодом дорослий чоловік, з дитинства засвоює, що його почуття це те, чого варто соромитися, вони не варті уваги, їх треба уникати.

Із досвіду Інги Кузнєцової проблеми, з якими чоловіки звертаються за допомогою до фахівців, не відрізняються від тих, з якими звертаються жінки. Це можуть бути проблеми з настроєм, контролем гніву, стан тривожності, родинні проблеми тощо.

Інга Кузнєцова каже, що психологічні проблеми мають здатність накопичуватися, тому варто вчасно звертатися за допомогою: 

Інколи людина приходить з проблемами, яким два-три роки. Якби звернення було вчасним, проблему можна було б вирішити набагато легше. Коли вони накопичились, закарбувалися в пам’яті, з ними набагато складніше справлятися.

Як зрозуміти, що треба звернутися за психологічною допомогою?

  • тривалий смуток або пригніченість, навіть без видимих причин;
  • постійні зміни настрою: від яскраво позитивного до різко негативного;
  • велика тривога та хвилювання, навіть від незначних буденних негараздів;
  • періодичні вибухи гніву та агресії;
  • поява суїцидальних або нав’язливих думок;
  • безсоння або бажання постійно спати;
  • відчуття втрати часу;
  • постійна фізична втома, незалежно від активності;
  • погіршення стосунків з рідними та друзями;
  • надмірне потовиділення, нудота, прискорене серцебиття, утруднене дихання;
  • втрата інтересу до речей, які колись приносили радість.

Якщо у вас є хоча б один із перерахованих пунктів, необхідно звернутися до фахівця чи фахівчині з підтримки ментального здоров’я, який/яка допоможе не уникати проблем, а усвідомлювати їх, знаходити причини виникнення та шляхи вирішення.

Як та де отримати психологічну допомогу чоловікам?

З жовтня 2023 року в Україні працює безплатна лінія психологічної підтримки для чоловіків, зазначила менеджерка проєкту Вікторія Падалка.

Телефонувати на Лінію можна з будь-яких питань, що викликають стрес:

  • проблеми на роботі чи в стосунках,
  • переживання, спричинені війною,
  • складнощі з контролем гніву тощо.

Наразі оператори/-ки лінії – кваліфіковані психологи/-ні з багаторічним досвідом роботи – уже отримали понад 7000 дзвінків від чоловіків. 

Звернутися можна за номером 2345. Гаряча лінія безплатна, анонімна та працює цілодобово.

Окрім того, працює  безплатно цілодобовий анонімний онлайн-чат психологічної підтримки для чоловіків у телеграмі, вайбері та фейсбуці. Зазначається, що кожен чоловік може проконсультуватися в чаті один раз на добу. Тривалість консультації – до 90 хвилин.

“Психологічна підтримка у форматі онлайн-спілкування має допомогти чоловікам стабілізувати свій емоційний стан, знайти внутрішні ресурси для виходу зі складних ситуацій та усвідомити проблемні аспекти поведінки”, – зазначила менеджерка проєкту.

_____________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Уперше опубліковано в інтернет-виданні “Точка доступу” у березні 2024 року.

Інші публікації

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу
Статті

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу

22.01.2025
34
Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах
Статті

Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах

16.01.2025
16
 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються
Статті

 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються

07.01.2025
23
Наступний допис
Леся Стебло: “Я точно знала, що не буду їхати з України чи стояти осторонь”

Леся Стебло: "Я точно знала, що не буду їхати з України чи стояти осторонь"

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com (066) 203-50-31
Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua