Фемінітиви – це слова жіночого роду на позначення посад, професій, виду діяльності, зайнятості жінок. Вони є органічними в українській мові (як і в інших мовах, зокрема – і слов’янських), історично обумовленими й утворюються переважно флективним способом – додаванням суфікса до іменника чоловічого роду.
Існує кілька продуктивних суфіксів (тих, за допомогою яких і сьогодні утворюються форми слів жіночого роду): -к- (гімнастка, скульпторка, директорка, президентка), -инн- (господиня, продавчиня, мисткиня, майстриня, філологиня), -иц- (науковця, посадовиця, заступниця), -ес- (баронеса, критикеса, поетеса, стюардеса). Також фемінітиви можуть утворюватись і за допомогою закінчення –а: зв’язкова, ланкова, чергова…
В сучасному Словнику української мови в 11 томах нараховують не менше 1500 пар слів – у чоловічому та жіночому роді, тож сьогодні фемінтиви повертаються у щоденний вжиток і роблять жінок видимими в усіх сферах суспільства.
Аби дізнатися чи перевірити себе в правильності вживання фемінітива, оберіть відповідну літеру.
шанувальник – шанувальниця
шахіст – шахістка
шахрай – шахрайка
шахтар – шахтарка
шеф – шефиня
шинкар – шинкарка
школяр – школярка
шліфувальник – шліфувальниця
шовініст – шовіністка
шпигун – шпигунка
штангіст – штангістка
шульга (лівша) (іменник спільного роду, форма однакова для обох родів)
шанувальник – шанувальниця
шахіст – шахістка
шахрай – шахрайка
шахтар – шахтарка
шеф – шефиня
шинкар – шинкарка
школяр – школярка
шліфувальник – шліфувальниця
шовініст – шовіністка
шпигун – шпигунка
штангіст – штангістка
шульга (лівша) (іменник спільного роду, форма однакова для обох родів)