Що таке гендер і як не плутати його зі статтю

Що означає термін «гендер» і в чому полягає відмінність між гендером та статтю, а також про маскулінність і фемінність у гендерній теорії.

Походження поняття «гендер»

Термін «гендер» (gender – «рід» із англійської) впровадив американський психоаналітик Роберт Столлер на позначення соціокультурних ознак статі.

Відмінність між гендером і статтю

Чимало людей досі плутаються в термінах «стать» і «гендер», ототожнюючи їх. Однак це – різні поняття.

Стать – це набір незмінних біологічних характеристик, отриманих від народження, а гендер – це соціальна роль, ідентичність певної особи, її поведінка, яку суспільство вважає притаманною чоловікам чи жінкам.

Згідно з гендерною теорією, гендер – це соціальний конструкт, зумовлений тим, як ми мислимо, поводимося чи позиціонуємо себе у суспільстві.

Науковці виокремлюють ряд ознак, від яких залежить гендер людини:

• етнічне походження;
• культурні особливості;
• соціальний статус;
• економічне становище;
• рівень освіти;
• місце проживання;
• вік тощо.

Гендер може змінюватися в часі й під впливом суспільно-політичних чинників. Умовно кажучи, гендер українки/українця буде відрізнятися від гендеру японки/японця.

А от стать – явище незмінне упродовж усього життя людини. Ми не можемо при народженні мати ознаки однієї статі, а з віком набути інших, протилежних ознак – наше тіло так не трансформується.

Основи гендерної теорії

Поширення гендерної теорії та практики, на противагу ідеям патріархального суспільства, відбувається з метою досягнення гендерної рівності в суспільстві.  

Авторки гендерної теорії вважають, що концепцію «мужності» й «жіночності» створили штучно і хочуть змінити ці усталені гендерні конструкції. Зокрема, американська риторикиня й педагогиня в галузі комунікації Соня К. Фосс переконана, що такі суспільні уявлення приглушують голоси жінок та порушують права жінок. На її думку, гендерна ідеологія й феміністичний дискурс покликані поліпшити життя жінок.

Професорка комунікативних і гуманітарних наук Джулія Т. Вуд зі США зазначає, що соціальні погляди на гендер зумовлені здебільшого вихованням людей і їхнім спілкуванням з оточенням, а поняття «мужності» й «жіночності» – риторичні. І якщо на початку XIX століття мужність означала фізичну силу, то у сучасному розумінні – це символ влади та успіху. Тож ми бачимо, що суспільні переконання з часом трансформуються.  Таким чином, на думку науковиці, гендер потрібно досліджувати в контексті історії, культури й комунікації.

Маскулінність і фемінність

Коли йдеться про гендер, ми говоримо про маскулінність і фемінність – основні категорії гендерних досліджень, які узагальнюють уявлення щодо ролей чоловіків та жінок у суспільстві.

Маскулінність та фемінність – це соціальні категорії, а не біологічні. Вони, насамперед, демонструють, що розуміння статі в різних культурах не ідентичне. Ідеться про те, що в кожному суспільстві є певні стереотипні уявлення про види зайнятості, поведінку, зовнішність чоловіків і жінок. Наприклад, від чоловіка очікують, що він забезпечуватиме родину, а від жінки – що вона доглядатиме за дітьми та виконуватиме хатню роботу.

Традиційні моделі маскулінности й фемінности також зумовлені етнічною приналежністю та релігійними переконаннями, однак більшість із них базується на гендерних стереотипах та сексистському протиставлені, як-то «чоловіки сильні, а жінки слабкі», «хлопчики розумні, а дівчатка красиві».

Гендерна нерівність в Україні

Попри те, що поволі в Україні боротьба з гендерною нерівністю стає частиною державної політики, говорити про гендерний баланс у нашій державі зарано.

За прогнозами соціологів, війна на території України спровокує погіршення економічного становища жінок та ускладнить їм доступ до ухвалення рішень.

Втім уже зараз у нас ухвалили державну Стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків до 2030 року, впроваджують стратегію гендерної рівності в освітній галузі, ратифікували Стамбульську конвенцію.

Активістки наголошують: під час планування гендерночутливого повоєнного відновлення України, треба брати до уваги принцип гендерного мейнстримінгу, важлива складова якого – гендерний бюджет, де враховані потреби й доступ до суспільних послуг чоловіків, жінок, дітей, осіб старшого віку, людей з інвалідністю тощо. На цьому етапі потрібно донести як українській владі, так і суспільству, що гендер важливий для всіх, від впровадження гендерних підходів виграють і чоловіки, і жінки.