Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа у квітні 2020 р. порівняно із лютим залишається незмінним і складає 38%. Такими є дані моніторингу, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки Медійної програми (Internews).
Загалом упродовж 11-17 квітня було проаналізовано більше 2 тис. публікацій у друкованих ЗМІ та майже 6 тис. повідомлень в онлайн-медіа 24 областей України. Аналіз публікацій відбувався за кількома критеріями: дотримання гендерного балансу (кількість жінок і чоловіків як героїнь/героїв, і експерток/експертів (тими, хто коментує, чию думку цитують), частота вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів і сексистського контенту. Також експерт/к/и моніторингу простежували, чи продукують медіа матеріали на гендерну тематику.
Особливої уваги вимагала до себе проблема з COVID-19. Їй було присвячено 40% усіх матеріалів (35% – у друкованих і 42% – в онлайн-виданнях). Найчастіше питання, пов’язані з коронавірусом (заходи безпеки, особливості захворювання, забезпечення лікарень), коментували чоловіки: 67% – у друкованих ЗМІ і 74% – в онлайн-медіа. Подібна ситуація і з героїнями публікацій: 34% – в друкованих і 40% – в інтернет-виданнях. Зазвичай це були повідомлення керівних осіб місцевих органів влади, управлінь, головних лікарів.
Загалом співвідношення жінок і чоловіків у всіх проаналізованих матеріалах становить 1:3: 33% експерток і 67% експертів, 35% героїнь і 65% героїв. При цьому зберігається тенденція щодо більшої кількості жінок у текстах друкованих ЗМІ, аніж у новинах інтернет-видань. Кількість вживання фемінітивів – майже однакова і на кілька позицій вища, ніж у лютому (тоді зафіксовано по 41% в обох видах медіа).
Найчастіше жінки коментували питання, які стосувалися освіти, соціального захисту, побуту (зокрема – догляд за дітьми, категорія “Інше”), охорони здоров’я (в тому числі ті, що не стосувалися коронавіруса), в поодиноких випадках – війни та спорту, а також дуже рідко – сфери прийняття рішень (діяльності органів місцевого самоврядування). Героїнями публікацій вони були переважно в медичній (як пацієнтки), освітній (хто ж займається онлайн-навчанням дітей?) темах.
Найвищий відсоток експерток зафіксовано в публікаціях харківських медіа (42%). На другій позиції – івано-франківські, луганські, рівненські та сумські видання (по 40%). Третю сходинку посідають запорізькі ЗМІ (39%). Кількість героїнь матеріалів найбільша у житомирських медіа (52%). Це – найвищий показник за дві хвилі моніторингу. До речі, у лютому житомирські медіа були лідерами за кількістю експерток – 45%.
Першість у використанні фемінітивів – у гіперлокальних медіа Волині (74%), на 9% менше – у чернівецьких видань (65%), лише трохи поступаються їм закарпатські (64%).
Найбільш гендерночутливими гіперлокальними виданнями квітня стали волинські та рівненські медіа – по 50%. На другій позиції – житомирські (46%), на третій – вінницькі та чернівецькі (по 45%) медіа.
*Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа сформовано на основі відсоткових даних про кількість експерток/експертів, героїнь/героїв і фемінітивів у матеріалах регіональних медіа.
Інфографіка – Дмитро Авраменко
Ознайомитися з результатами лютневого моніторингу.
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31