
У монографії висвітлені маловідомі аспекти історичного досвіду українських жінок у контексті панівних суспільних уявлень, правових норм, соціальних інститутів та узвичаєних практик від кінця XVII до початку ХХІ століття.
Розглядаються успіхи й труднощі входження і самореалізації жінок у професійних середовищах та міському просторі на початку ХХ ст. Складні процеси згуртування і взаємодії з владою, у діаспорі та в дисидентському русі показують неоднозначність жіночого активізму.
Також велика увага приділена гендернозумовленому насильству, яке висвітлене через аналіз судових справ, архівних документів та матеріалів усної історії.
Загальна редакція – історикині, дослідниці жіночої історії Оксани Кісь.