Чоловіча краса

Переглядаючи соцмережі, буває, ловлю себе на думці: деякі чоловіки на догляд за власною зовнішністю витрачають більше засобів і часу, ніж деякі жінки. Самі поміркуйте: у своєму відстоюванні рівних прав, бажанні бути такими, якими хочеться, а не відповідати усталеним канонам краси, жінки часто виступають за природню красу – без депіляцій, зайвого мейкапу, нарощених вій чи нігтів. Водночас чоловіки демонструють, що косметичні процедури чи корекція зовнішності потрібні їм не менше і вона ніяким чином не применшує їхньої мужності. Але чи вдалося сучасному суспільству все ж відокремити уявлення про красу і догляд за собою від статі?

Насправді ми перебуваємо лишень на початку цього шляху. Наведу для прикладу публікацію на кшталт «Топ-поради: як чоловікові доглядати за собою» на сайті однієї бізнесової компанії. Автор так само посилається на право чоловіка на рівні з жінкою дбати про зовнішність, але, водночас, максимум, який розглядається у порадах – це вчасно змінювати леза та зубну щітку, вмиватися і правильно мити голову! Себто чоловіки, які не обтяжують себе питанням власної краси, зазвичай не миються? Лише коли мова заходить про спецдогляд, вони дістають із шафки нову бритву? Звісно, що ні. Це більше про гігієну, ніж про послуги б’юті-індустрії. Можна було б сказати, що кроком назустріч змінам у ставленні чоловіків до зовнішнього вигляду стала поява барбершопів. В Україні перший такий салон відкрився у 2012 році. І до сьогодні вони позиціонують себе як престижне місце для «справжніх чоловіків», куди ходити не соромно. Та, як на мене, такий навмисний наголос на брутальності, особливій відмінності барбершопів від звичайних перукарень, навпаки, – лише посилює роз’єднаність між чоловіками та жінками. Простому, логічному бажанню чоловіка робити щось зі своєю зовнішністю додають зайвої мускулінності, що почасти виглядає як виокремлення – і не лише від жінок, а й чоловіків, у яких немає борід.

Але не будемо занадто песимістичними, адже цифри все ж свідчать, що чоловіки почали виходити з «тіньового» відвідування салонів краси. Наприклад, Міжнародне товариство естетичної пластичної хірургії провело дослідження і виявило, що 2019 року для чоловіків по всьому світу було виконано понад 5 мільйонів косметичних процедур. Серед найпоширеніших – лазерне шліфування обличчя (аби позбутися шрамів), ботулінотерапія (найчастіше ботоксом прибирали зморшки біля губ або ж лікували надмірну пітливість), лазерна епіляція, пересадка волосся та корекція форми вух чи щелепи. Наразі активно розвивається професія бровиста/стки. Запит на таку послугу є і у чоловіків.  

Тих, хто бажає зробити ефектну стрижку та манікюр, із кожним роком також більшає. Моя подруга Олена, одеситка, поділилася спостереженнями: «У нас у чергах на манікюр/педікюр/епіляцію із 10 осіб двоє – це чоловіки. Але я точно знаю, що більшість просто робить ці процедури вдома у майстринь. У мене дорослий син, то він і його друзі відвідують салони. Для нового покоління – це нормально. До повномасштабної війни в барбершоп взагалі треба було записуватися за тиждень!»

Що ж стосується таких маленьких містечок, як Борзна, то в наших салонах краси ситуація протилежна. Звісно, у перукарок/перукарів роботи вистачає: на стрижку ходять регулярно, щоправда, найчастіше – саме на класичну. «Наші чоловіки не фарбують волосся і не роблять якихось незвичайних зачісок, – ділиться досвідом майстриня. – Одного разу юнак зробив хімічну завивку волосся, ще раз повторив процедуру і на тому експерименти закінчилися, адже такий догляд коштує кількасот гривень. Для маленьких міст і сіл це – задорого». «А навіщо взагалі волосся фарбувати? – дивується знайомий чоловік. – Жінки це роблять, бо у них довше волосся, тож видно контраст із сивиною. Та й білі пасма додають їм віку, чого дами не люблять, тому й фарбують. У чоловіків же зазвичай стрижка коротка, сивина не так кидається в очі».

Ще менше серед чоловіків бажаючих робити манікюр. «Пальців однієї руки вистачить, щоб перерахувати таких клієнтів, – зізнається борзнянська майстриня. – Найчастіше це – навіть не місцеві чоловіки, а з сусідніх міст, які соромляться доглядати за нігтями там, де їх знають. Одного разу був у мене випадок: робив манікюр чоловік із Києва, високопосадовець, гарний, доглянутий, приємно дивитися. А на стрижку прийшов місцевий і, побачивши картину, прокоментував: «О, п…ик прийшов!» Клієнт на образу не відреагував, мабуть, очікував, що може бути подібна реакція. На жаль, для наших сільських чоловіків манікюр (по суті, простий догляд за руками) – це щось за межею пристойності. Не звикли вони чистити нігті чи використовувати зволожувальні креми, коли шкіра суха».

Що стосується вибору інших косметичних процедур, то свою роль тут відіграє не лише страх перед осудом знайомих і незнайомих, а й ціна. «Косметичні процедури недешеві, – каже майстриня місцевого салону краси. – Наприклад, масажі або чистка обличчя – доступніші й більш затребувані з позиції здоров’я. Час від часу мами приводять до нас підлітків, аби підлікувати шкіру обличчя під час гормональних змін. А ось прибирання зморщок чи лікування гіпергідрозу (підвищене потовиділення), які вже стали більш популярними і звичними у великих містах, вимагають дороговартісних ін’єкцій ботулотоксину. Курс лікування у більш ніж 10 тисяч гривень може дозволити собі не кожен, тип паче – житель села».

Ще одне цікаве пояснення, чому чоловіки ще досить мало звертаються до салонів краси, випливло зі слів іншої моєї подруги, киянки Ольги: «Нерідко самі жінки поширюють стереотип, що чоловік має бути лише трохи гарнішим за мавпу. Тому так багато із них впевнені, що їм нічого не потрібно змінювати. Нещодавно у кафе я ненароком почула розповідь однієї дами про свого чоловіка: «Ой, він трохи погладшав, важить 140 кг». Те, що суспільство дозволяє чоловікам, не дозволяє жінкам.

Багатьох чоловіків саме дружини підштовхують чи навіть спочатку примушують мати охайні руки, робити манікюр, маски для обличчя і т.д. Адже вони точно знають, що це не перетворює їхнього супутника життя на слабака чи жінку, бо, зрештою, сила, «справжність» чоловіка – не в його брутальності. Це – стереотип.

Ось думки кількох наших респонденток і респондентів:

Наталія Нетреба (Бібік): «За межею мого розуміння, коли виставляють власну думку щодо зовнішності там, де її не просять. Хоч щодо чоловіків, хоч щодо жінок. Обов’язковою є гігієна, все інше кожен обирає сам. У когось руки в мозолях і тріщинах, і для нього це норма, а у когось після манікюру. Хтось носить бороду, а хтось щоденно голиться, у когось хвостик до лопаток, а хтось має лисину. Як і жінка, чоловік має право виглядати так, як він собі хоче бачити. Решта – чиїсь стереотипи».

Ксюня: «Проживаю більше 6 років за кордоном, тож неординарний зовнішній вигляд чоловіка мене вже не здивує. Зустрічала і довге волосся, і «гульки» закручені, і «хвости», різнокольорові шкарпетки, рожеві штани і т. д.

На мою думку, чоловік має завжди мати акуратний вигляд – вимите волосся, свіжий одяг, чисте взуття, пахви без запаху поту. А на рахунок процедур, то їх я підтримую. Чоловік теж мусить бути доглянутим. Якщо він відвідує салон, то йому це тільки «галочка»».

Олег: «Я до салонів не ходжу. Ніхто серед моїх знайомих не ходить, не заведено. Але не сказав би, що взагалі не дбаю про свою зовнішність. Користуюся зволожуючими кремами, адже після фізичної роботи шкіра дуже пересихає. А ще інколи, за компанію з дружиною, роблю маски для обличчя чи використовую патчі під очима, щоб зняти набряклість. Кардинально це не змінює моєї зовнішності, але дозволяє мені почуватися краще, легше… Мабуть, сенс догляду за собою саме  у тому, щоб почувати себе гармонійно та комфортно».

Головне фото – ukrsalon.com.ua

___________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині

Вперше опубліковано в газеті “Вісті Борзнянщини” 18 травня 2023 р.