Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Статті

Донорство крові та його особливості для жінок і чоловіків

Галина Шевченко Автор/авторка Галина Шевченко
Донорство крові та його особливості для жінок і чоловіків

Донорство у всі часи вважалося і вважається благородною та дуже важливою справою. До неї причетні як чоловіки, так і жінки. Однак, чи відомо нам, що існують особливості донорства для жінок і чоловіків? Давайте з’ясовувати.

Зі слів лікарки відділення переливання крові КНП «Олександрівська лікарня» Юлії Даниленко, здавати кров корисно – це зменшує ризик розвитку злоякісних пухлин, що доведено не одним дослідженням. Зокрема, люди, які регулярно позбавляються невеликої кількості крові, мають на 37% нижчий ризик розвитку онкологічних захворювань.

По-друге, у донора/донорки знижений рівень виникнення тромбозу. Бо, як виявляється, коли людина позбавляється чотирьохсот мілілітрів крові її організм відразу відновлює її об’єм в організмі завдяки плазмі, і лише через певний час виробляються власне клітини. Це означає, що до того, як відновляться усі елементи, кров залишається доволі рідкою.

«До нас декілька разів на рік приходить здати кров один з чоловіків. От просто заходить і каже: «Хочу здати кров!» Якось поцікавилася, а чому він вирішив це зробити. Чоловік відповів, що страждає на гіпертонію і  коли відчуває, що тиск «зашкалює», йде до нас, бо після здачі крові його самопочуття відновлюється на довгий період», – розповіла Юлія Геннадіївна.

Також донорство зменшує ризик розвитку злоякісних пухлин та знижує рівень виникнення тромбозу. Але до цих переваг варто додати ще й відчуття радості та задоволення від того, що донор чи донорка, поділившись своєю кров’ю, комусь зберегла здоров’я чи врятувала життя.

І з цим не посперечаєшся.

Василь Поковба, 40 років, житель селища Єлизаветградка: «Мені було 18 років. Підійшов односелець і попросив здати кров для його дружини, у неї була сильна кровотеча. Моя рідкісна кров – 4 мінус – якраз їй підходила. Так я перший раз став донором. Коли служив в армії, кров’ю ділився тричі. А повернувся додому, це стало ніби звичкою. Здавав і для маленьких дітей, і для військових… Не рахував, скільки разів був донором, але, здається, не менше 50 разів. Траплялося, що й п’ять разів на рік здавав!»

Юлія Волинець, 28 років, жителька селища Олександрівка: «Вперше здала в п’ять років тому. Була у лікарні, донька тяжко хворіла, і якраз тоді привезли в реанімацію дівчинку, їй терміново потрібна була кров. Я вирішила їй допомогти і здала для неї кров. У березні буде моя десята,ювілейна,донація. Хочав мене був період протягом декількох років, що за станом здоров’я не могла бути доноркою. Та зараз знову відновила здачу. Навіть відмічаю в календарі кожні два місяці нагадування, щоб не втрачати час дарма. Це – найлегше,що я можу зробити. Я також є у списку донорів кісткового мозку, чекаю, можливо, комусь підійду. Останній раз зі мною у відділення переливання крові ходив менший син, Показала йому,що там немає чого боятися, що це важливо, це рятує комусь життя».

Микола Павленко, 65 років, житель селища Олександрівка, Почесний донор України: «У 1979 році захворіла моя дружина. А у нас з нею однокові групи крові. Тоді без ніяких роздумів дав їй свою кров. Так і почалося моє донорство! А з 2014 року, коли почалися воєнні дії на сході країни, щороку чи не по чотири рази приходжу у відділення переливання крові. Розумію, когось з бійців врятує моя кров. Останні раз нею ділився минулого року. Якщо здоров’я дозволятиме, піду й цього року».

Людмила Головащенко, 55 років, село Цвітне: «Чотири роки тому тяжко захворів односелець. Йому треба була кров. І я вирішила здати. Тоді, перший раз, дуже хвилювалася, як перенесу це… Та негативу ніякого не відчула, тому стала регулярно в Олександрівці і в Кропивницькому здавати кров. І дуже шкодую, що не робила цього раніше, ще у молоді роки».

Юлія Даниленко наводить цифри: у 2021 році із нашої громади своєю кров’ю поділилися 41 чоловік і 8 жінок, 2022 рік, рік початку в Україні повномасштабної війни, взагалі характеризувався «бумом» – 145 осіб заявили про готовність здати кров.

«Ворог наступав, українські військові захищалися, а ми тут, в тилу, розуміли, що допомога війську полягає і у здачі крові для поранених бійців. Якраз того року з загальної кількості донорів (49 осіб) майже третина – жінки. І це були не лише місцеві жительки, а й жінки, які, рятуючись від війни, оселилися на Олександрівщині», – розповідає лікарка і зазначає, що шість жінок – Тетяна Щербак, Світлана Тверда, Яна Полозова, Людмила Головащенко, Олена Ільченко, Людмила Гаєвська того року ділилися кров’ю двічі, а Валентина Онда – навіть тричі. Торік, зі слів Юлії Геннадіївни, активність у донорській справі майже на половину зменшилася. Та все ж цей загальний показник – 86 здач крові – був значно вищим, чим позаторік. У цій когорті – 21 жінка.

З початку нинішнього року активність бажаючих поділитися кров’ю, констатує лікарка, зменшилася. Так, за цей період у відділенні переливання крові побували лише 12 осіб, третина з них – жінки.

Юлія Генадіївна припустила, що ці показники могли б зрівнятися, але…

«На них суттєво впливають біологічні особливості чоловіків та жінок. Приміром, критичні дні у жінок. Вони не є протипоказанням для здачі крові. Та ми у відділенні, аби не створювати ризик для здоров’я донорок, не рекомендуємо здавати кров під час менструації, а також за п’ять днів до її початку та впродовж п’яти днів опісля», – роз’яснила вона.

З її слів, також жінки не можуть бути донорками під час вагітності і протягом шести місяців після пологів чи переривання вагітності. «От чому кількість донорок крові є значно меншою і, швидше всього, такою буде залишатися й надалі», – акцентувала лікарка.

До речі, вдалося за приблизними підрахунками визначити середній вік донорок – у середньому 40-43 роки. У чоловіків цей показник – близько 48 років.

Донорство необхідне, особливо тепер, коли у країні війна і крові потребують багато тяжко поранених. І саме це в основному мотивує звертатися у відділення переливання крові жителів та жительок громади. Хоча у декого є й інші причини, наприклад, хтось з рідних, друзів, а то й знайомих хворіє і  потребує крові. А у когось є власна мотивація – просто хочу комусь допомогти!

Єдині вимоги для всіх донорів/донорок – вік від 18 років, вага не менше 50 кілограмів (інакше забір крові може бути небезпечним для здоров’я) та відсутність протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України. Відповідне ж медичне обстеження у лікарні перед здачею крові гарантоване.

Та поради тим, хто планує вперше переступити відділення переливання крові, лікарка все ж дає: «За три дні до донації відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину а також ліків, що містять їх (ці речовини погіршують зсідання крові); намагайтеся обмежити вживання жирної, смаженої та молочної їжі напередодні та в день здачі крові; не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість); обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді); не вживайте алкоголь за 48 годин; не паліть за 2 години».

Будьте здорові і нехай ваша кров рятує життя.

_____________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Уперше опубліковано в газеті “Вперед” (Олександрівка, Кіровоградська обл.) у березні 2024 року.

Інші публікації

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу
Статті

Ампутація – не вирок. Історія стійкості учасниці чемпіонату світу з ампфутболу

22.01.2025
34
Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах
Статті

Софія Лотюк: шлях до мрії на двох колесах

16.01.2025
16
 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються
Статті

 (Не)ідеальна: як одні просувають гендерні стереотипи в рекламі, а інші від них відмовляються

07.01.2025
23
Наступний допис
Свій серед вишивальниць: Сергій Сядро і його (не)чоловіче хобі

Свій серед вишивальниць: Сергій Сядро і його (не)чоловіче хобі

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com (066) 203-50-31
Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Експертки
  • Про нас

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua