Учервні 2019 р. Індекс гендерної чутливості регіональних медіа підвищився до 34% (у лютому і квітні він складав 32%). Це значною мірою пов’язано зі збільшенням кількості фемінітивів у журналістських матеріалах, але водночас медіа все частіше почали залучати жінок як героїнь та експерток своїх публікацій. Такими є дані третьої хвилі моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24 областях України, проведеного 11-17 червня 2019 року Волинським прес-клубом, Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).
Згідно отриманих даних, кількість експерток (тих, хто коментували певні теми) у друкованих та інтернет-виданнях – майже однакова (30% і 31% відповідно), стільки ж героїнь (тих, про кого писали і кого згадували в матеріалах) у друкованих медіа, а на інформаційних сайтах – 26%. За кількістю вживання фемінітивів домінують інтернет-видання (49% проти 39% в друкованих ЗМІ). Однак усі показники, порівняно з результатами квітневого моніторингу, на кілька позицій вищі.

Лідерами за кількістю представлення жінок як експерток і героїнь із тих чи інших тем є харківські медіа – в обох позиціях вони набрали по 40%. На другому місці за кількістю експерток – дніпропетровські (39%) і тернопільські (38%) медіа, за кількістю героїнь – сумські (38%). Третє місце за рівнем представленості жінок як експерток посіли видання Львівської, Миколаївської та Полтавської областей (по 36%), жінок як героїнь матеріалів – Миколаївської області (36%).
Найвищий відсоток вживання фемінітивів на означення професій, посад, діяльності жінок зафіксовано у львівських медіа (71%), при чому ще на початку цього року цей показник був не вищим 47%. Друге місце – за івано-франківськими виданнями (67%), які свого часу вперто противилися фемінітивам і категорично висловлювалися щодо їх вживання в соцмережах. На третьому місці – кіровоградські медіа (63%), навіть незважаючи на те, що частина із них – російськомовна. Такі суттєві зміни можемо пов’язати із прийняттям змін до Українського правопису, в якому окремо винесено пункти про утворення слів жіночого роду (фемінітивів).

Щодо тематичної приналежності, то найбільший відсоток залучення жінок залишається незмінним – освіта, медицина, культура, волонтерство. Проте помітне збільшення представленості жінок у типово “чоловічих” темах – економіці, політиці та спорті.

Загалом за рівнем гендерного балансу (наявності жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв журналістських матеріалів) та вживання фемінітивів лідерську позицію у червні 2019 р. зайняли львівські медіа (45%), які раніше в рейтингу не посідали навіть третього місця. Такий прорив стався саме завдяки активному використанню фемінітивів. На другому місці за Індексом гендерної чутливості – вінницькі (43%), миколаївські (42%) та кіровоградські (41%) медіа. Третє місце розділили видання Харківської (39%), Івано-Франківської (38%), Волинської та Хмельницької (по 37%) областей.

Нагадаємо, що мета моніторингу полягає в тому, щоб виявити, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи наявні гендерні стереотипи та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, видів діяльності, зайнятості жінок.
У кожній області аналізу підлягає по 5 друкованих і 5 інтернет-виданнь (240 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми (із їх переліком можна ознайомитися в матеріалі про результати лютневого моніторингу). Загалом за моніторинговий тиждень було проаналізовано 22 983 матеріалів, із яких 4 299 – у друкованих ЗМІ і 18 684 – в інтернет-виданнях.
Інфографіка – Дмитро Авраменко
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews