Третя частина жінок і більше 80% фемінітивів: результати моніторингу регіональних медіа в 2023 році

У контенті регіональних медіа жінки як експертки* становлять 30%, а як героїні** – 28%. Фемінітиви вживані у 81% випадків. Такими є дані трьох хвиль моніторингу (лютий, квітень, червень) друкованих та онлайн-видань, які працюють на рівні областей і обласних центрів України. Загалом проаналізовано більше 65 тис. публікацій.

Найчастіше жінки коментували питання у сферах соцполітики, освіти, охорони здоров’я, волонтерства і культури, а чоловіки – спорту, війни, політики, економіки, дозвілля і правопорушень. Героїнями були жінки переважно в матеріалах про освіту і волонтерство, чоловіки домінували в темі війни (загиблі бійці), політики й економіки країни.

Найчастіше точку зору жінок передавали медіа Житомирщини – 40%. У 37% випадків експертки присутні в контенті івано-франківських, чернівецьких та дніпропетровських видань, у 36% – у медіа Кіровоградщини та Тернопільщини, у 35% – Сумщини і Хмельниччини. 

Найвищий відсоток вживання фемінітивів – у львівських і рівненських медіа – 95%. Найрідше фемінітиви використовують видання Сумщини – 51%. Однак загалом журналістська спільнота все менше послуговується маскулінітивами – нерідко причина просто в копіюванні релізів без редакторської вичитки.

Найбільш гендерночутливими у 2023 році виявилося 25 друкованих та онлайн-видань, більшість яких працюють на території Центру та Заходу України, однак маємо також медіа із Херсонщини та Донеччини. При цьому зауважимо, що, хоча тут ми відобразили ті видання, Індекс гендерної чутливості яких не менше 55%, більшість медіа перейшли 50% рубіж***. 

Загальний Індекс гендерної чутливості по всіх медіа України, що підлягали моніторингу, складає 46%. Найвищий він – у видань Львівщини і Рівненщини (по 52%). На відсоток менше (51%) – в івано-франківських, чернівецьких і кіровоградських медіа, ще на один відсоток – у житомирських видань. Власне, розрив між наступними індексами складає переважно 1%. 

“Попри повномасштабну війну і труднощі в організації медіабізнесу, регіональні медіа намагаються працювати для аудиторії. На жаль, кількість жінок у контенті продовжує який рік поспіль триматися на умовній третині, однак рівень використання фемінітивів дуже високий, усе більше видань вживають їх у 100% випадків. Власне, завдяки фемінітивам маємо досить високі показники по багатьох виданнях. Сподіваюся, після Перемоги (адже війна дуже впливає на тематику публікацій і гендерний баланс) медіа частіше почнуть звертатися за коментарями до жінок як фахівчинь у різних сферах”, – зауважує координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики” Богдана Стельмах.

_____________

*Експертки й експерти в методології моніторингу – жінки й чоловіки, які коментують певні питання, чию думку, слова передають

**Героїні і герої – жінки і чоловіки, яких згадують у тексті, але які не “говорять”

***Індекс гендерної чутливості – це середній показник, який складається з відсоткового співвідношення жінок і чоловіків та кількості фемінітивів.

Інфографіка – Дмитра Авраменка, завідувача кафедри дизайну Волинського національного університету імені Лесі Українки

Ознайомитися з методологією моніторингу

__________________

Гендерний моніторинг проведений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів та медійних організацій України