Лише у 30% жінки є експертками журналістських матеріалів і в 28% – героїнями, однак фемінітиви стають уже нормою навіть для медіа тих регіонів, де раніше були рідкістю. Одна з ключових причин – перехід на україномовний контент, інша – фемінітиви все частіше використовують у всіх сферах, стають звичними вони і в повідомленнях пресслужб різноманітних організацій. Такими є дані гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (підконтрольних територій), який тривав із 12 по 18 червня цього року. Загалом було проаналізовано більше 22 тис. публікацій.
Найвищий відсоток фемінітивів – 98% – зафіксовано в публікаціях львівських медіа. При чому, в контенті всіх друкованих видань, які підлягали моніторингу, їх 100% Таку ситуацію зафіксовано вперше за всі роки моніторингу регіональних і гіперлокальних видань.
Лише на 1% менше – у публікаціях рівненських медіа, і на 2% – херсонських видань. Зрештою, в контенті видань більшості областей України кількість фемінітивів сягає більше 80%. Лише в половині випадків їх використовують сумські журналісти й журналістки – 48%.
Із гендерним балансом, на жаль, не така позитивна ситуація: кількість жінок як експерток (тих, кого цитували, чию думку/позицію передавали) коливається від 17% (херсонські медіа) до 42% (івано-франківські медіа). Орієнтовно така ж ситуація і з жінками як героїнями публікацій (тими, про кого йдеться, хоча вони не коментують подій чи ситуацій).
Найбільш гендерночутливими (за рівнем гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стали у червні такі видання:
- Газета “Подільська зоря” – 60% (Вінницька обл.)
- Канал соціальних новин “Перший” – 60% (Волинська обл.)
- Сайт “Закарпаття онлайн” – 60%
- Сайт “Є” – 60% (Хмельницька обл.)
- Сайт POKROVSK.NEWS – 61% (Донецька обл.)
- Газета “Експрес” – 61% (Львівська обл.)
- Сайт “ЧаРівне” – 61% (Рівненська обл.)
- Газета “Субота” – 62% (Житомирська обл.)
- Газета «Західний кур’єр» – 62% (Івано-Франківська обл.)
- Сайт “Гречка” – 62% (Кіровоградська обл.)
- Газета “Високий замок” – 62% (Львівська обл.)
- Сайт “ОГО” – 64% (Рівненська обл.)
- Газета “RIA плюс” – 65% (Тернопільська обл.)
Рівень гендерної чутливості медіа визначає загальний Індекс гендерної чутливості* – він у червні склав 43% (на 1% більше, ніж у квітні). А також можемо сформувати такий Індекс по кожній із областей. Так, найвищий показник – 55% – у рівненських медіа, на другій позиції – по 53% – львівські, івано-франківські та кіровоградські видання, на третій – донецькі, житомирські, хмельницькі, чернівецькі видання – по 51%.
Як було видно з попередньої діаграми, найбільшою мірою на показник впливає кількість вживання фемінітивів, а над гендерним балансом редакціям варто замислитись.
Тематика журналістських матеріалів теж має гендерне забарвлення: “чоловічими” продовжують залишатися політика, війна (що об’єктивно), кримінал/надзвичайні ситуації (чоловіки найбільше вчиняють правопорушення), бізнес і спорт, а “жіночими” – освітня і соціальна сфери (багато жінок і у волонтерській темі, однак все одно менше, ніж чоловіків).
Ключовою у контенті регіональних медіа є тема війни (бойові дії та пов’язані з нею події, ситуації, стани, люди). Такі публікації складають 42% від усієї кількості матеріалів. Найбільше їх – у херсонських (87%), донецьких (84%), луганських (79%), миколаївських (66%), харківських (61%), одеських (58%) виданнях.
Однією з ключових стала тема підриву Каховської ГЕС (особливо болюча для херсонців), екологічної ситуації на затопленій території і там, де не стало води, евакуація людей і гуманітарна допомога потерпілим.
Інша тема – це втрата бійців, проведення їх в останню дорогу, ситуація на фронті. Так само актуальною залишається волонтерська допомога і благодійна діяльність людей мистецтва, які збирають кошти для ЗСУ. Не оминали медіа і питань міжнародної підтримки України в боротьбі з терористичною росією.
Однак у червні з’явилась іще одна актуальна тема, яку активно почали висвітлювати медіа, – це зрада. Колаборант/к/и, гауляйтер/к/и, інформатор/к/и, пропагандист/к/и були на сторінках газет і в стрічках новин чи не кожного медіа, хоча найбільше, закономірно, у виданнях із тимчасово окупованих областей.
Коментували більшість подій і ситуацій чоловіки. Жінки як експертки становлять у них четверту частину (24% – 26% в друкованих і 22% в онлайн-виданнях), а як героїні – 17%.
Ключовими персонами серед жінок були керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр, очільниця Центрального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, очільниці ОВА, міст і громад, міністерки іноземних країн, речниці міжнародних організацій і структур, волонтерки, громадські активістки, мисткині.
Серед чоловіків фігурували бійці, командири та речники ЗСУ, Президент Володимир Зеленський, голови ОВА й очільники міст і громад, міністри українського уряду та прем’єр-міністри іноземних країн, фахівці з різних сфер, які прогнозували і коментували наслідки від підриву Каховської ГЕС.
У багатьох регіонах в медійному контенті майже відсутні жінки і як героїні, і як експертки (Харківська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Закарпатська області.
“Чим це зумовлено – важко сказати. Швидше всього питання у виборі самої тематики: у червні медіа багато писали про загиблих бійців, а також публікували історії про бійців на фронті і на лікуванні. Крім того, підрив Каховської ГЕС і наслідки затоплення коментували переважно очільники міністерств і відомств, а це переважно чоловіки. І на їхньому фоні Ганна Маляр чи Наталя Гуменюк хоч і виглядали потужно – а саме вони переважно коментували ситуацію на фронті, – все ж це поодинокі постаті, хотілося б більше жінок у медійному просторі”, – зазначила координаторка Волинського прес-клубу і керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики” Богдана Стельмах.
___________
*Індекс гендерної чутливості – середній показник, який виводиться на основі кількості жінок/чоловіків (гендерний баланс) і фемінітивів у матеріалах.
Інфографіка – Дмитра Авраменка, завідувача кафедри дизайну Волинського національного університету імені Лесі Українки
Ознайомитися з методологією моніторингу
__________________
Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31