Гендерна рівність та інклюзія мають стати основними принципами повоєнного відновлення України. Ця теза постійно звучить на загальнодержавному рівні. Що таке гендерна рівність, як змінюється українське законодавство, щоб забезпечити рівні права для жінок і чоловіків – далі в матеріалі.
Гендерна рівність у світі
Гендерна рівність – це рівні права і можливості жінок і чоловіків. Практично це – забезпечення однакового доступу до ресурсів і влади.
Згідно з останнім дослідженням «Жінки ООН», світу знадобиться 300 років, щоб досягти гендерної рівності.
За словами Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гуттереша, права жінок порушують у всьому світі, зокрема, у таких країнах як Афганістан «жінки практично викреслені з життя». Окрім того, військові конфлікти мають чи не найгірший вплив на жінок. Саме це ми спостерігаємо під час війни в Україні.
Ми маємо хороші приклади дотримання гендерної рівності в інших країнах: наприклад, у Швеції давно впровадили квоту для чоловіків, щоб ті брали відпустку для догляду за дитиною; улітку 2023-го в Бразилії підписали закон про рівну оплату праці для чоловіків та жінок тощо.
А що в українському законодавстві
Останніми роками спостерігали певний прогрес у просуванні політики гендерної рівності в Україні. Про це свідчить низка змін у законодавстві:
• 2020 року жінки отримали право обіймати бойові посади;
• 2019 року в Україні посилили відповідальність за домашнє насильство й насильство щодо жінок;
• 2020-го на місцевих виборах запровадили 40-відсоткову гендерну квоту, щоб збільшити представництво жінок у місцевих радах;
• Із 2021 року відпустку для догляду за дитиною мають право брати як мати, так і батько;
• 2022 року в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію – документ, у якому прописані механізми запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.
• 2023-го в нашій державі зареєстрували законопроєкт про цивільні партнерства, який має на меті захистити права ЛГБТ-людей.
Зараз в Україні реалізовують Стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків до 2030 року, а також Стратегію гендерної рівності у сфері освіти.
Попри певні позитивні зміни, сексизм та дискримінація усе ще залишаються значною проблемою в українському суспільстві. Жінки потерпають від домашнього й сексуального насильства, отримують меншу зарплатню, ніж чоловіки, стикаються зі «скляною стелею» під час будування кар’єри, дівчат об’єктивують у рекламі жіночої військової форми.
Водночас змінилося ставлення до жінки у війську, більше українок розпочинають власну справу (51% ФОПів 2023 року зареєстрували жінки).
Звісно, традиційні гендерні стереотипи, як-то “жінка – берегиня”, а “чоловік – годувальник”, рожеве – для дівчат, а блакитне – для хлопчиків, в українському суспільстві викорінити складно, але все-таки наша країна робить впевнені кроки у напрямку до рівноправного суспільства.
Читайте також: Що таке гендер і як не плутати його зі статтю




