Гендерний баланс, фемінітиви і трохи стереотипів: результати моніторингу регіональних медіа у квітні 2021 року

Те, що медіа суттєво змінили своє ставлення до фемінітивів, ми вже зазначали у підсумках лютневого моніторингу. Результати аналізу контенту регіональних друкованих та інтернет-видань 12-18 квітня 2021 року засвідчують позитивну тенденцію: у сумських медіа, які найбільше ігнорують фемінітиви, їх кількість зросла на 5% (у лютому – 25%, у квітні – 30%), а в миколаївських – на 9% (29% – у лютому, 38% – у квітні). Найвищий і стабільний показник – 91% – зберігають львівські медіа.

А от ситуація з гендерним балансом – не настільки втішна: кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, кого цитують) і героїнь (кого згадують) в аналізованому контенті переважно втричі нижча, ніж експертів і героїв публікацій. Найбільшою мірою думка жінок присутня в матеріалах чернігівських, тернопільських (по 39%), вінницьких (40%), дніпропетровських, кіровоградських і сумських (по 42%) видань. У них же – одні з найвищих відсотків жінок як героїнь. Найменш гендернозбалансованими є публікації в одеських, миколаївських, закарпатських, луганських і полтавських медіа, де кількість чоловіків у 4 рази перевищує кількість жінок. 

Досягли, або майже досягли гендерного балансу (рівного представлення жінок і чоловіків) такі медіа:

• вінницьке друковане видання RIA (63% експерток/37% експертів і 38% героїнь/72% героїв),
• волинська газета “Вісник і Ко” (57% експерток/43%експертів і 41% героїнь/59% героїв),
• дніпропетровська газета “Наше місто” (48% експерток/52% експертів і 47% героїнь/53% героїв) та сайт “Информатор” (48% експерток/52% експертів і по 50% героїнь/героїв), 
• донецьке видання “ГРОМАДА Схід” (41% експерток/59% експертів і 54% героїнь/46% героїв),
• газета “Вісті.Інформація.Реклама” Київської області (38% експерток/62%експертів і 62% героїнь/38% героїв),
• сайт “Кіровоград-24” (44% експерток/56%експертів і по 50% героїнь/героїв),
• хмельницька газета “Подолянин” (54% експерток/46% експертів і 44% героїнь/56% героїв),
• чернігівські друковані видання “Вісник Че” (58% експерток/42% експертів і 38% героїнь/62% героїв) та “Деснянка” (53% експерток/47% експертів і 41% героїнь/59% героїв).

Загалом жінки в матеріалах регіональних медіа в 31% випадків фігурували як експертки (аналогічний показник був у лютому) і в 29% випадків як героїні (у лютому – в 27%). Показник фемінітивів у друкованих ЗМІ зріс на 1%, а в інтернет-виданнях – на 3% (загалом онлайн-медіа постійно випереджають друковані, які є більш консервативними щодо використання форм жіночого роду на позначення професій, звань, посад жінок).

Уперше маємо збалансоване представлення експерток і експертів – у матеріалах на тему волонтерства й благодійності, на кілька позицій менше жінок, які коментували питання, пов’язані із соцполітикою – 46%. Спортивна, воєнна, політична та бізнесова теми залишаються, на жаль, прерогативою чоловіків.

Окрім неповноцінного представлення, жінки в контенті видань подекуди подані крізь призму гендерних стереотипів. Зокрема, в новині про нагородження матерів-героїнь одне з черкаських видань називає жінку “невтомною берегинею великого сімейного вогнища”.

Тернопільське видання розповідає про школярку, яка активно долучається до діяльності на підтримку прав жінок, і зазначає: “На перший погляд, це красива ніжна білявка, дівчина любить читати книги, дивиться пізнавальні відео, займається акторською майстерністю, відвідує театральну студію, добре навчається у школі. І водночас цікавиться, не зважаючи на свій юний вік та зайнятість, темою фемінізму, сексизму та насилля”. Важко зрозуміти, як загалом можна протиставляти красу, колір волосся, любов до книг, навчання із фемінізмом. Можливо, це навпаки – логічно поєднувальні речі? 

Сумське видання пішло ще далі і назвало штангістку “хрупкая девушка”.

Загалом видання полюбляють описувати зовнішність співрозмовниць, розповідати, що “кожна жінка шукає чарівного принца”, вона постає “чарівною білявкою”, “справжньою жінкою”, або”горе-матір’ю” (горе-батьків чомусь не існує), тоді як чоловік – обов’язково “глава сім’ї”.

Згідно отриманих результатів, найбільш гендерночутливими виданнями у квітні є вінницькі медіа (53%). На другій позиції – кіровоградські (52%). На третій – львівські (51%). Загальний Індекс гендерної чутливості регіональних медіа склав у квітні 42%, що на 2 позиції вище, ніж у лютому.

За рівнем присутності жінок і вживання фемінітивів у публікаціях регіональних медіа найвищий Індекс гендерної чутливості – у хмельницького видання “Подолянин” (66%). На одиницю нижчий показник – у донецького інтернет-ресурсу “ГРОМАДА Схід” і вінницького RIA (по 65%). Третя позиція – у дніпропетровського “Городского сайта” (63%). На 1% поступається вінницька “Vежа” (62%), а в кіровоградського онлайн-видання “З перших уст” – 60%.

Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки.

_____________________
Нагадаємо, що для моніторингу у кожній з 24 областей обрано по 10 друкованих та інтернет-видань (загалом 240). У 2021 році заплановано 3 моніторингові дослідження – у лютому, квітні та червні. За їх результатами буде визначено найбільш гендерночутливі медіа як на рівні кожної з областей, так і загалом по Україні.
Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також чи використовують вони гендерні стереотипи та сексистський контент.
____________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews