«Кому не подобається, можуть не користуватись»: правда і міфи про жіночі вагони у потягах

У 2012 році у Чехії з’явилися купе виключно для жінок. Відповідно до соцопитувань того часу, чимало жінок боялись їхати потягом, відтак, держава пішла назустріч і створила купе, в яких могли їздити виключно жінки — контроль лишали за провідником (стюардом). До сьогодні такі купе у Чехії є — під час купівлі квитка можна скористатись послугою.

Зважаючи на те, що нічні потяги стають дедалі більш популярними в Європі (потяг екологічніший за літак, а спальні місця зручніші за сидіння), послуги на кшталт «Ladies only», або як у Чехії «dámský oddíl», також популярні», — у тій самій Чехії до них вже звикли. Як і в Австрії, Німеччині та низці інших країн.

В Україні питання роздільного проїзду чоловіків та жінок у потягах здіймали неодноразово — лише у 2023-му році воно дійшло до логічного розв’язання: «Укрзалізниця» в тестовому режимі запровадила таку можливість. Останній гучний скандал був у 2020 році, коли у потязі Віталій Рудько побив і намагався зґвалтувати журналістку Анастасію Лугову на очах у її сина. Нападника тоді відправили до СІЗО, але вже за 9 місяців госпіталізували, оскільки погіршився стан здоров’я. У лікарні Рудько помер. Тоді історія набула широкого розголосу, але до впровадження послуги роздільних вагонів або купе в українських потягах не дійшло.

У червні 2023-го року петиція про запровадження окремих вагонів для чоловіків та жінок набрала необхідні 25 000 голосів. При цьому, петиція призвела до справжнього фурору у соцмережах та вчергове розділила суспільство на тих, хто «за», і тих, хто «проти». Чому так і які міфи народились тоді, під час кампанії з підписання петиції.

«Я просто не зможу довести, що він до мене чіплявся»

Ім’я героїні ми замінили на її бажання. Ірина любила і любить подорожувати — потягами, літаками, автобусами, автівкою. Але вже три роки потяг обирає лише тоді, коли інші види транспорту не підходять. Все через те, що мала досвід неприємного чоловічого сусідства в купе: «Я завжди любила подорожувати – і зараз люблю. Але один негативний досвід наклав відбиток. Ми їхали вдвох в купе – я і чоловік, який, також, як і я, сів у Херсоні. Прямували до Києва, тобто потяг нічний. Ввечері він намагався розв’язати розмову, але мені було нецікаво – він жалівся мені на життя, лаяв владу і так далі. Казав, що херсонець, живе вже давно в Києві, до Херсона приїхав до батьків. В Херсоні йому все було погано: від клімату до сміття. Я послухала про колишню дружину і ще багато чого, хоча делікатно зазначила, що хочу відпочити і раніше лягти спати. В результаті, коли зібралась вийти до туалету, він, начебто невимушено, абсолютно чітко і, я впевнена, навмисне, почав…. погладжувати мою талію». Сказати, що я втекла, – нічого не сказати. Я схопила мобільний, вискочила, ще довго стояла в коридорі, потім зрештою почистила зуби, знову довго стояла в коридорі. Він тим часом кілька разів проходив і «терся» об мене. Я навіть не змогла нічого йому сказати. Стояла в коридорі, доки він не заснув, — це кілька годин. Зайшла, тихо лягла і до Києва не спала».

Думки були різні, каже Ірина. Сказати провідниці? І що? Максимум — запросить до себе перебути в купе. Мабуть. І що я розкажу? Ніхто ж нічого, окрім нас, не бачив. А він буде казати, що я все вигадала:

Я просто не зможу довести, що він до мене чіплявся. А навіть якщо уявити, що він скаже — так, чіплявся, це також приниження. Принаймні я так це відчувала. Відтоді я просто стараюсь потягами не їздити. Або беру квитки в сидячі вагони – добре, що зараз вони стають дедалі більш комфортними. Сьогодні вибір транспорту великий.

«Це як з одностатевими партнерствами: кому не подобається — просто не користуйтесь»

У 2011 році в Україні МВС фіксувало 600 — 700 випадків зґвалтувань на рік, або 1,4 тисячі на 100 тисяч населення — це 1,4%. Але і тоді, і зараз, коли до зґвалтувань в Україні додались воєнні злочини зґвалтування російськими військовими, правоохоронці фіксують: реальних випадків зґвалтувань набагато більше. Тільки якщо у 2012 році казали про те, що реальні зґвалтування в десятки разів перевищують офіційні, то сьогодні кажуть про сотню разів. Окремої статистики щодо зґвалтувань у потягах поліція не надає.

В коментарях до публікацій щодо окремих вагонів для чоловіків та жінок можна побачити багато маніпулятивних тез, наприклад, щодо порушення прав чоловіків. Хоча до чого тут це, невідомо: у петиції йдеться саме про можливість дотримуватись прав і чоловіків, і жінок обрати собі комфортний простір. Розберемо окремі міфи.

Міф 1. Жіночі вагони – це забаганка. Можливо, але ця забаганка пояснюється щонайменше гучними історіями спроб згвалтування, а пробують гвалтувати здебільшого чоловіки жінок. І хоча офіційну статистику знайти важко, чимало історій жінок та дослідження правозахисних організацій свідчать про те, що проблема є.

Міф 2. Яка проблема? Викликайте поліцію, якщо хтось чіпляється. Логічно, але уявімо ситуацію. Наприклад, як в історії, яку описала Ірина. Викликаємо умовну поліцію, яка приїде і зайде до потяга в найкращому випадку на найближчій станції, до якої ще треба доїхати. Прийме заяву…. І скоріш за все, навіть не затримає порушника, адже доказів, скоріш за все, не знайдеться. Хіба, що він сам про це скаже. Зняти на смартфон? Це легко лише в теорії. Коли людина опиняється в подібній ситуації, реалізувати це вкрай важко.

Міф 3. Краще повернути патрулі до потягів. Власне, одне одному не завада. Патруль з потягів дійсно прибрали вже доволі давно. Але його повернення – це хіба що додатковий захист, але не більше: довести домагання знову ж таки буде вкрай важко. Але якщо раптом встигнете зняти це на мобільний чи матимете «залізних» свідків, це дійсно допоможе. Втім, наявність окремого вагона і можливість придбати квитки саме там захистить взагалі від такої можливості.

Міф 4. А окремі вагони для чоловіків? Чому лише для жінок? Так здебільшого пишуть або кажуть ті, хто не читав петицію. В ній як раз пропонують у першому ж реченні «…виділити принаймні один окремий вагон для жінок і, відповідно, окремий для чоловіків в усіх потягах АТ «Укрзалізниця», які слідують маршрутом довше 6 годин». Тобто йдеться і про приватність чоловіків також.

Херсонська журналістка, фем-активістка і правозахисниця Марина Усманова однією з перших у Херсоні публічно висловила свою позицію щодо жіночих та чоловічих вагонів:

«От я, наприклад, просто хочу спати в потязі без штанів та бюстгальтера. Бо він вночі давить. А вранці перед виходом я хочу той ліфон спокійно надіти. І при цьому якось так, щоб не комунікувати з сусідами взагалі. Без якихось ввічливих розмов і ось цього «вийди, я зніму ліфон», «вийди, я вдягну ліфон». Домагатись до мене останні років 15 чоловіків не пробують, бо в мене на обличчя написано, що мало того, що пошлю, а ще й матимеш проблеми. Але з жінками відчуваю себе набагато більш комфортно».

«От я, наприклад, просто хочу спати в потязі без штанів та бюстгальтера. Бо він вночі давить. А вранці перед виходом я хочу той ліфон спокійно надіти. І при цьому якось так, щоб не комунікувати з сусідами взагалі. Без якихось ввічливих розмов і ось цього «вийди, я зніму ліфон», «вийди, я вдягну ліфон». Домагатись до мене останні років 15 чоловіків не пробують, бо в мене на обличчя написано, що мало того, що пошлю, а ще й матимеш проблеми. Але з жінками відчуваю себе набагато більш комфортно».

Власне, приватність і можливість не комунікувати задля якихось природних речей, — це також одна з причин запровадження окремих купе або вагонів для чоловіків та жінок. Марина додає:

— З жіночими вагонами все працює так само як з одностатевими партнерствами: кому не подобається — просто не користуйтесь!

Наразі Укрзалізниця запустила кілька потягів, де є можливість обрати місце серед жінок. Квитки у жіночі вагони можна придбати тільки у мобільному додатку з 30 червня 2023 року. Йдеться про наступні напрямки:

• № 16 «Харків — Ясіня»;
• №81 «Київ — Ужгород»;
• №41 «Дніпро — Трускавець»;
• №75 «Київ – Кривий Ріг».

Так, наразі є технічні особливості, які ще варто опрацювати. Наприклад, як бути жінці, яка не хоче мати сусідів-чоловіків, але їде з дитиною-хлопчиком? Чи повністю вагони будуть «жіночими», чи окремі купе? Як бути чоловікам?

Втім, і ці питання Укрзалізниця обіцяє опрацювати. Власне, досвід інших європейських країн є – ним можна користуватись.

_______________________

Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.

Уперше опубліковано в інтернет-виданні “Кавун.City” в червні 2023 року.