Кількість публікацій, які тою чи іншою мірою стосуються життя країни у стані війни, порівняно з лютим знизилася на 8%. Кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, чию думку, висловлювання поширюють) не змінилася і становить усього 26%. Такими є дані гендерного моніторингу матеріалів локальних медіа 24 областей України (підконтрольних), проведеного 10-16 квітня цього року.
Кількість публікацій, які стосувалися війни (це не лише бойові дії, а й волонтерство, культура в час війни, політичні процеси в країні та у світі щодо України тощо), коливається від 17% до 85%. Найвищий відсоток їх – у медіа з регіонів, які найбільше потерпають від війни: харківських (64%), луганських (85%), донецьких (85%), херсонських (84%) і миколаївських (65%).
Переважна більшість публікацій – це інформація про бойові дії, обстріли і загибель військових. Про них говорили речники підрозділів ЗСУ, командири частин, голови обласних військових адміністрацій, обласних, сільських і селищних рад (на нижчій ланці – це переважно жінки). Також усі медіа “облетіла” інформація про “злив” засекречених документів Пентагону, яку коментувала прессекретарка Сабріна Сінгх, і страту українського військовополоненого, на що відреагували як політики вищого рівня України, так і країн світу.
Велика кількість публікацій – про допомогу ЗСУ від волонтерок і волонтерів, благодійні акції митців і мисткинь, освітянок, громадських активісток, мешканок громад. І чудово, що медіа розуміють, наскільки важливо висвітлювати підтримку армії всією країною, значну частину якої роблять жінки.
Писали медіа про обмін полонених, повернення доплат бійцям, вимушених переселенок/переселенців, обговорення програм реабілітації військових, освітній процес в умовах війни.
Ключовими постатями серед жінок стали: Наталія Гуменюк – керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України, Ганна Маляр – заступниця міністра оборони України, Ірина Верещук – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Катерина Павліченко – заступниця міністра внутрішніх справ, Сабріна Сінгх – прессекретарка Пентагону, міністерки іноземних країн / представниці міжнародних організацій і структур / амбасадорки, керівниці управлінь, відділів, заступниці голів ОВА, старости громад, народні депутатки.
Серед чоловіків найчастіше фігурували: Президент України Володимир Зеленський, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Олексій Рєзніков, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, народний депутат Олексій Гончаренко, командири, бійці ЗСУ, речники підрозділів, світові політики, голови ОВА, міські, сільські, селищні голови, заступники голів.
Загалом у всіх проаналізованих публікаціях – а це більше 22 тис. – кількість жінок як експерток знизилась на 1%, а героїнь – на 2%. Такі показники не є суттєвими і можуть коливатися відповідно до кількості проаналізованого контенту. А от кількість фемінітивів суттєво зросла – із 78% до 82%.
Найвищий % жінок як експерток – у матеріалах на тему медицини/охорони здоров’я (42%), соціальної політики і волонтерства (по 41%), освіти (40%). У цих темах жінки були переважно і героїнями матеріалів. Найменше жінки надавали інформацію в публікаціях про спорт (12%).
У розрізі областей найбільший відсоток експерток зафіксовано у публікаціях дніпропетровських і кіровоградських медіа (по 40%), найменше – херсонських (19%). Як героїні публікацій жінки переважають у матеріалах видань Київської області (38%), найменше їх – у закарпатських і черкаських медіа (по 17%).
Фемінітивами найчастіше послуговувалися журналіст/к/и львівських видань (96%), а також рівненських (94%), івано-франківських, тернопільських і чернівецьких (по 93%). І щоразу їх кількість зростає. Особливо помітно по виданнях, які раніше були російськомовними.
Серед типових, уже часто вживаних фемінітивів привернули увагу слова “бандитка”, “кришувальниця”, “глорифікаторка”, “навідниця”, “кадетка”, “травматерапевтка”, “почекунка”, а також використання таких маскулінітивів як “житель Наталія”, “слідчий Олександра”.
Найбільш гендерночутливі медіа у квітні:
- “Вінницька газета” (65%)
- онлайн-видання “Новини Черкас” (65%)
- газета “Луцький замок” (64%) – Волинська обл.
- онлайн-видання “ITV” (64%) – Київська обл.
- онлайн-видання “Житомирські новини” (63%)
- газета “Рівне експрес” (62%)
- газета “Субота” (61%) – Житомирська обл.
- газета “Західний кур’єр” (61%) – Івано-Франківська обл.
- газета “RIA плюс” (61%) – Тернопільська обл.
- онлайн-видання “Доба” (60%) – Тернопільська обл.
- онлайн-видання “Є” (60%) – Хмельницька обл.
- онлайн-видання “20 хвилин” (60%) – Житомирська обл.
- онлайн-видання “Кавун.City” (60%) – Херсонська обл.
Загальний Індекс гендерної чутливості видань залишився на рівні лютого – 46%. Лідерство цього разу – у львівських видань (52%), на другій позиції з мінімальною різницею – дніпропетровські, івано-франківські, рівненські, чернівецькій (по 51%), на третій – житомирські, кіровоградські, хмельницькі (по 50%).
“Очевидно, що значний вплив на цей показник має відсоток вживання фемінітивів, адже із гендерним балансом у контенті локальних медіа ще досить погано. Безперечно, така ситуація зумовлена війною в країні, яка увиразнила гендерні ролі жінок і чоловіків, а також проявила стереотипне розуміння цих ролей. Однак варто зауважити, що змістове і тематичне наповнення залежить від редакції, а отже – редакція регулює, що, скільки і про кого вона пише. Інша справа, що сьогодні колективи редакцій проживають непрості часи і часто не вистачає “рук”, аби за всім встежити, не кажучи вже про те, аби продукувати свій контент. З іншого боку, саме зараз, у час переформатування медійного ринку, редакціям варто замислитися над підходами до висвітлення життя суспільства і побудови матеріалів, зокрема – над гендерночутливими”, – зауважує координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.
___________
*Індекс гендерної чутливості – середній показник, який виводиться на основі кількості жінок/чоловіків і фемінітивів у матеріалах.
Інфографіка – Дмитра Авраменка, завідувача кафедри дизайну Волинського національного університету імені Лесі Українки
__________________
Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31