Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Про нас
  • Контакти
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Дослідження Моніторинг гіперлокальних медіа

У 50 гіперлокальних медіа України – найвищий рівень гендерної чутливості: підсумкові результати моніторингу 2022 р.

gendergid Автор/авторка gendergid
У 50 гіперлокальних медіа України – найвищий рівень гендерної чутливості: підсумкові результати моніторингу 2022 р.

У чверті гіперлокальних друкованих та інтернет-видань України, контент яких підлягав аналізу, – найвищі показники рівня гендерної чутливості. Такими є підсумкові дані моніторингу, проведеного в лютому, квітні і червні 2022 року Волинським пресклубом у партнерстві з мережею пресклубів і медійних організацій України.

Із 50 видань із 19 областей України, в яких зафіксовано дотримання гендерного балансу й активне використання фемінітивів, лідерство належить хмельницькому інтернет-виданню “У нас. News” (61%). У 2020 р. це видання теж належало до переліку найбільш гендерночутливих, однак із індексом 50%. 

Найбільша кількість гендерночутливих видань – шість – у Рівненській області (у 2020 році їх було 2 – “Рідний край” і “Полісся”).

Загалом кількість таких видань переважає на заході України. Однак, порівняно з даними 2020 року, вони з’явилися у тих областях, де раніше не їх було – Львівській, Тернопільській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Миколаївській, Дніпропетровській, Донецькій. Загалом кількість гендерночутливих гіперлокальних видань зросла на 33 одиниці (від 17 до 50 видань). 

Звичайно, хотілося б, аби гендерний баланс був помітним не лише внаслідок сумування певної кількості матеріалів, а й у кожному зокрема і в кожній з порушуваних тем, зокрема – про діяльність органів місцевого самоврядування, бізнес/економіку, спорт (!), армію, у яких іще досі мало жінок. Як експертки вони найбільше присутні (але все ще недостатньо) в публікаціях на соціальні теми (44%), з питань медицини/охорони здоров’я (40%), культури та освіти (по 38%), суттєво зросла кількість експерток у матеріалах про волонтерську діяльність та війну. В освітній, волонтерській, культурній і медичній темах помітні жінки і як героїні.

Очевидний суттєвий прогрес і у використанні фемінітивів, однак подекуди на позначення посад, професій, діяльності жінок редакції ще вживають чоловічий рід – маскулінітиви. Сподіваємося, що поряд із питанням виживання для українських медій так само важливими будуть і недискримінаційні підходи до подачі інформації.

Загалом за підсумками моніторингу жінки були експертками (тими, кого цитували, чий голос “звучав”) у 35% випадків, героїнями (про кого згадували, але кому не надавали слова) – у 34%. Це такі ж показники, як у 2020 році. Однак ми не можемо стверджувати, що зміни відсутні – вони очевидні на рівні окремих видань, про що йдеться вище. Вплив на загальні цифри має зменшення кількості видань, які продовжують працювати в час повномасштабної війни, а також тематика повідомлень, яка великою мірою стосувалася воєнних дій і смерті бійців. 

Кількість фемінітивів зросла із 47% до 68%, а загальний Індекс гендерної чутливості – із 39% до 45%.

Цей показник найвищий у видань Вінницької області (53%), на другій сходинці – волинські, рівненські, луганські медіа – по 52%. Шкали у 50% досягли медіа Львівщини, Хмельниччини, Житомирщини. 

При цьому у публікаціях львівських і рівненських гіперлокальних видань найвищий відсоток фемінітивів – 88% і 87% відповідно, а жінок як експерток найчастіше залучали медіа Луганської (45%), Вінницької, Кіровоградської, Хмельницької (по 43%), Киїівської та

Важко спрогнозувати, чи в ситуації війни українські медіа виживуть (хотілося б, щоб так), однак тенденції дуже позитивні.

“Те, що і як медіа пишуть чи видають в ефір, формує картину світу у суспільства. Бажаю колегам вистояти і не забувати про стандарти, про свою аудиторію – тільки так ми зможемо не перетворитися на росію і посідати гідне місце”, – зауважує керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.

Результати лютневого моніторингу

Результати квітневого моніторингу

Результати червневого моніторингу

Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ імені Лесі Українки

_______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України

Інші публікації

Ключові теми і гендерний баланс в гіперлокальних медіа – результати моніторингу в червні 2022 р.
Моніторинг гіперлокальних медіа

Ключові теми і гендерний баланс в гіперлокальних медіа – результати моніторингу в червні 2022 р.

30.06.2022
3
Війна, медіа і гендер… Як ситуація в країні впливає на контент (результати квітневого моніторингу 2022)
Моніторинг гіперлокальних медіа

Війна, медіа і гендер… Як ситуація в країні впливає на контент (результати квітневого моніторингу 2022)

30.04.2022
4
Чисельні кризи і гендерна чутливість гіперлокальних медіа: результати моніторингу в лютому 2022 р.
Моніторинг гіперлокальних медіа

Чисельні кризи і гендерна чутливість гіперлокальних медіа: результати моніторингу в лютому 2022 р.

26.02.2022
6
Наступний допис
«Сидіть собі там тихенько»: з якими проблемами стикаються українки, які виїхали за кордон через війну

«Сидіть собі там тихенько»: з якими проблемами стикаються українки, які виїхали за кордон через війну

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Про нас
  • Контакти

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua