У чверті гіперлокальних друкованих та інтернет-видань України, контент яких підлягав аналізу, – найвищі показники рівня гендерної чутливості. Такими є підсумкові дані моніторингу, проведеного в лютому, квітні і червні 2022 року Волинським пресклубом у партнерстві з мережею пресклубів і медійних організацій України.
Із 50 видань із 19 областей України, в яких зафіксовано дотримання гендерного балансу й активне використання фемінітивів, лідерство належить хмельницькому інтернет-виданню “У нас. News” (61%). У 2020 р. це видання теж належало до переліку найбільш гендерночутливих, однак із індексом 50%.
Найбільша кількість гендерночутливих видань – шість – у Рівненській області (у 2020 році їх було 2 – “Рідний край” і “Полісся”).
Загалом кількість таких видань переважає на заході України. Однак, порівняно з даними 2020 року, вони з’явилися у тих областях, де раніше не їх було – Львівській, Тернопільській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Миколаївській, Дніпропетровській, Донецькій. Загалом кількість гендерночутливих гіперлокальних видань зросла на 33 одиниці (від 17 до 50 видань).
Звичайно, хотілося б, аби гендерний баланс був помітним не лише внаслідок сумування певної кількості матеріалів, а й у кожному зокрема і в кожній з порушуваних тем, зокрема – про діяльність органів місцевого самоврядування, бізнес/економіку, спорт (!), армію, у яких іще досі мало жінок. Як експертки вони найбільше присутні (але все ще недостатньо) в публікаціях на соціальні теми (44%), з питань медицини/охорони здоров’я (40%), культури та освіти (по 38%), суттєво зросла кількість експерток у матеріалах про волонтерську діяльність та війну. В освітній, волонтерській, культурній і медичній темах помітні жінки і як героїні.

Очевидний суттєвий прогрес і у використанні фемінітивів, однак подекуди на позначення посад, професій, діяльності жінок редакції ще вживають чоловічий рід – маскулінітиви. Сподіваємося, що поряд із питанням виживання для українських медій так само важливими будуть і недискримінаційні підходи до подачі інформації.
Загалом за підсумками моніторингу жінки були експертками (тими, кого цитували, чий голос “звучав”) у 35% випадків, героїнями (про кого згадували, але кому не надавали слова) – у 34%. Це такі ж показники, як у 2020 році. Однак ми не можемо стверджувати, що зміни відсутні – вони очевидні на рівні окремих видань, про що йдеться вище. Вплив на загальні цифри має зменшення кількості видань, які продовжують працювати в час повномасштабної війни, а також тематика повідомлень, яка великою мірою стосувалася воєнних дій і смерті бійців.

Кількість фемінітивів зросла із 47% до 68%, а загальний Індекс гендерної чутливості – із 39% до 45%.
Цей показник найвищий у видань Вінницької області (53%), на другій сходинці – волинські, рівненські, луганські медіа – по 52%. Шкали у 50% досягли медіа Львівщини, Хмельниччини, Житомирщини.

При цьому у публікаціях львівських і рівненських гіперлокальних видань найвищий відсоток фемінітивів – 88% і 87% відповідно, а жінок як експерток найчастіше залучали медіа Луганської (45%), Вінницької, Кіровоградської, Хмельницької (по 43%), Киїівської та

Важко спрогнозувати, чи в ситуації війни українські медіа виживуть (хотілося б, щоб так), однак тенденції дуже позитивні.
“Те, що і як медіа пишуть чи видають в ефір, формує картину світу у суспільства. Бажаю колегам вистояти і не забувати про стандарти, про свою аудиторію – тільки так ми зможемо не перетворитися на росію і посідати гідне місце”, – зауважує керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.
Результати лютневого моніторингу
Результати квітневого моніторингу
Результати червневого моніторингу
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ імені Лесі Українки
_______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України