Жінки як експертки (ті, чию думку запитують або кого цитують) у публікаціях регіональних медіа присутні в 32% випадків, а як героїні (хто фігурує в матеріалах, але не “говорять”) – у 29%. Це – 1/3 від кількості чоловіків і як героїв, і як експертів журналістських матеріалів. При цьому кількість експерток у друкованих ЗМІ на 4% більша, ніж в онлайн-медіа (34% і 30% відповідно), а героїнь – на 3% (30% і 27% відповідно). Такими є підсумкові дані трьох етапів гендерного моніторингу контенту друкованих та інтернет-видань, проведеного командою Волинського прес-клубу із мережі прес-клубів та дружніх медіаорганізацій у лютому, квітні та червні 2021 року.
Водночас показник жінок як експерток збільшився на 2% порівняно з даними моніторингів 2017 і 2019 рр., хоча героїнь – лишився на тому ж рівні. Суттєвий “стрибок”, який вплинув на Індекс гендерної чутливості медіа*, відбувся у використанні регіональними журналіст/к/ами фемінітивів: у 2017 році їх частка складала всього 31%, у 2019 році – вже 43%, а в 2021 році – 65%. Це – загальний показник по Україні, однак уже чимало медій вживають їх у 90-100% випадків.
42% – саме таким є Індекс гендерної чутливості регіональних медіа в 2021 році. Це на 15% більше, ніж у 2017 році та на 8% більше, ніж у 2019 році. Найвищі показники – у видань Кіровоградської (51%), Львівської (51%), Волинської (50%), Вінницької (49%), Чернівецької (49%) та Івано-Франківської (48%) областей. При цьому впродовж трьох років простежується суттєвий прогрес у рівні гендерної чутливості цих медіа – від 14% до 22%.
Позитивна динаміка рівня гендерної чутливості медій упродовж трьох років простежується на рівні майже всіх областей (за винятком Миколаївської), а відповідно – суттєво зріс і загальний показник: у 2017 році Індекс гендерної чутливості складав 27%, у 2019 – 34%, а в 2021 – вже 42%.
“Ті дані моніторингу, які отримуємо з різних регіонів, демонструють, що якась частина видань почала стежити за збалансованістю свого контенту. Звичайно, неможливо, щоб усі бажані зміни відбулися одномоментно – потрібен час і певні зміни в суспільстві, де жінки стали би видимими в різних професіях і на керівних посадах. Адже медіа великою мірою відображають те, що відбувається в суспільстві. З іншого боку, вони ще й формують думку аудиторії, тож ми часто звертаємо увагу журналісток і журналістів, що від того, яким і про що є їхній контент, залежатиме і світогляд людей. Водночас мене дуже тішить, що один крок – і дуже великий – до видимості жінок у суспільстві медіа зробили – почали широко застосовувати фемінітиви. І це, насправді, дуже важливо, адже, з одного боку, є підтвердженням впливу результатів моніторингів, а з іншого – робить жінок видимими в політиці, науці, органах місцевого самоврядування, бізнесі тощо. Безумовно, попереду ще великий шлях, але медіа по ньому вже йдуть”, – зазначила керівниця проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики, координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.
______________________
*Індекс гендерної чутливості – це середній показник із суми даних: відсоток жінок як експерток + відсоток жінок як героїнь + відсоток фемінітивів у журналістських матеріалах.
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри дизайну ВНУ ім. Лесі Українки.
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31