Гендерночутливий бюджет: що це і для чого він

Гендерноорієнтоване бюджетування (ГОБ) – це механізм використання фінансів, розроблений із врахуванням потреб жінок і чоловіків, який гарантує кожній людині однаковий доступ до важливих суспільних послуг.

Упроваджуючи цей підхід, беруть до уваги потреби не лише чоловіків і жінок як груп, а й дітей, людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок тощо.

Уперше цей принцип як «жіночий бюджет» використали в Австралії 1984 року. Відтоді ним послуговуються в низці країн світу. У європейських державах гендерноорієнтоване бюджетування почали впроваджувати наприкінці 90-х. В Україні ж перші такі проєкти ініціювали громадські організації лише в 2003 році.

На державному рівні гендерноорієнтоване бюджетування в Україні розпочали впроваджувати 2013 року за фінансової підтримки Уряду Королівства Швеції через Шведське агентство міжнародного розвитку. Проєкт мав на меті зробити видатки з бюджету більш ефективними й такими, що враховували б потреби жінок і чоловіків різних соціально-економічних груп.

Зараз у нашій державі принципи гендерноорієнтованого бюджетування починають застосовувати на місцевому й загальнонаціональному рівні.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко також переконана, що гендерна політика нашої країни в процесі повоєнного відновлення має базуватися на принципах рівності та інклюзії.

На практиці ж роботи в цьому напрямку – ще дуже багато. Війна «підсвітила» безліч проблем у нашій державі, як-то відсутність жіночої військової форми, неінклюзивність МСЕК, тощо.

Кому вигідне гендерноорієнтоване бюджетування? Експертки зазначають, що насамперед:

• територіальним громадам, адже кошти місцевих бюджетів використовують більш прозоро й ефективно;
• органам місцевого самоврядування, адже це посилює кредит довіри до них;
• усім мешканкам і мешканцям громад, адже їхні інтереси й потреби братимуть до уваги під час розподілу ресурсів.

Громадяни й громадянки мають зрозуміти, що більшість проєктів фінансують з їхніх податків, але не кожною послугою можна скористатися. Наприклад, чи може особа на кріслі колісному самостійно потрапити до місцевого ЦНАПу або чи доступна послуга дитсадків (які здебільшого зачинені під час війни або працюють до 17-ї години) для батьків, які пізніше завершують свою роботу? Саме такі нюанси треба враховувати, формуючи місцевий гендерночутливий бюджет.

Концепції гендерноорієнтованого бюджетування передбачають його впровадження за принципом мейнстримінгу, тобто наскрізно в усіх галузях: економіці, медицині, освіті тощо.

Якщо говорити про економіку та сплату податків, то заведено вважати, що чоловіки мають більший доступ до економічних ресурсів. Проте війна змінила стан речей в Україні – 2023 року 51% ФОПів зареєстрували жінки. Втім треба розуміти, що здебільшого це – малий бізнес.

Гендерна дискримінація добре простежується, коли жінки віддають кошти за товари чи послуги та сплачують в цей час непрямий податок. Треба розуміти, що гігієнічні засоби, продукти й товари для дітей купують переважно жінки. І часто засоби, призначені для жінок, дорожчі, ніж аналогічні для чоловіків.

На позначення несправедливого формування цін є навіть термін – «рожевий податок». Департамент споживчої політики штату Нью-Йорк у своєму дослідженні зазначає, подекуди жіночі товари особистої гігієни на 48% дорожчі, ніж чоловічі.

Тому не варто применшувати жіночого фінансового вкладу до скарбнички місцевого бюджету. Натомість потрібно пильно стежити за формуванням цін на товари для жінок та чоловіків.

Читайте також:
Гендерна дискримінація: що це таке
Гендерна політика та впровадження гендерного підходу в Україні на законодавчому рівні