Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Про нас
  • Контакти
Немає результатів
Переглянути усі результати
Головна Дослідження Моніторинг регіональних медіа

Хвала фемінітивам! Результати гендерного моніторингу регіональних медіа України у лютому – 2021

gendergid Автор/авторка gendergid
Гендерний баланс, фемінітиви і трохи стереотипів: результати моніторингу регіональних медіа у квітні 2021 року

Системна співпраця з регіональними медіа в контексті розвитку їх гендерної чутливості, зміни до Українського правопису – і можемо з упевненістю сказати, що фемінітиви для журналісток і журналістів стають звичним явищем. 70%, 81%, 88%, 91%, 100% (!) – такими є показники вживання у жіночому роді слів на позначення професій, посад, зайнятості жінок, зафіксовані під час першої в 2021 році хвилі моніторингу регіональних (обласних і міст-обласних центрів) медіа, що відбулася 8-14 лютого*.

Власне, саме фемінітиви часто “рятували корабель, що тоне” – “витягували” медіа на пристойну позицію в рейтингу гендерної чутливості, оскільки показники дотримання гендерного балансу (однакової, або порівняно однакової кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у публікаціях) часто були великою мірою зміщені на користь чоловіків. Але про все по порядку.

У 27% випадків героїнями і 32% випадків експертками фігурували жінки в матеріалах регіональних медіа. При чому у друкованих ЗМІ обидва показники вищі за показники в інтернет-виданнях. А кількість фемінітивів майже не відрізняється. 

Найчастіше зверталися до жінок за коментарем кіровоградські медіа (42% експерток, із яких 51% – у друкованих ЗМІ і 33% – в онлайн-виданнях). Високий показник – у матеріалах дніпропетровських, житомирських, львівських і чернігівських видань (по 38%). Найменша кількість експерток зафіксована у луганських (22%), київських (23%), харківських (23%), миколаївських (24%) і рівненських (24%) медіа.

Як героїні матеріалів (про кого писали, згадували, але вони не коментували, не висловлювалися із жодних тем) жінки найчастіше фігурують у матеріалах харківських (39%), чернігівських (38%), волинських (37%) видань. Найнижчий показник – у луганських медіа (11%). 

Найбільш гендернозбалансованими виданнями України – тобто тими, де чоловіки та жінки як експерти/експертки та герої/героїні матеріалів представлені рівною мірою – у лютому стали: вінницьке друковане видання “33-й канал” (53% експерток/47% експертів і 42% героїнь/58% героїв), львіська газета “Ратуша” (63% експерток/37% експертів і 39% героїнь/61% героїв) та херсонське видання “Днепровский проспект” (по 50% експерток/експертів і 52% героїнь/48% героїв).

Наближеними до гендерного балансу є показники за публікаціями інтернет-видання “Район.Луцьк” (49% експерток і 43% героїнь), дніпропетровський “Городской сайт” (48% експерток і 43% героїнь), газета “Индустриальное Запорожье.Панорама” (51% експерток і 44% героїнь), кіровоградська газета “21 канал” (62% експерток і 42% героїнь).

Найбільш “жіночими” залишаються соціальні теми. У 48% випадків жінки коментували питання в контексті соцполітики/соціального захисту (і цей показник відображає відносний баланс жінок і чоловіків у таких матеріалах), у 44% були експертками в публікаціях про волонтерство/благодійність, 42% – про дозвілля, у 39% – про освіту і культуру. В 40% випадків жінки були героїнями новин, що стосувалися освітнього процесу, в 37% – питань медицини/охорони здоров’я. В усіх інших темах домінантні позиції залишаються в чоловіків.

У публікаціях друкованих та інтернет-виданнях 15 з 24 областей кількість використання фемінітивів вищий 60%. Найбільше фемінітивів зафіксовано у львівських медіа – 91% (із них 93% – у друкованих ЗМІ і 88% – в новинах регіональних сайтів). Дещо менше – у публікаціях волинських і чернівецьких видань – по 88% (у волинських їх більше в онлайн-медіа – 91%, у друкованих – 84%, а в чернівецьких порівну).

За кількістю жінок і чоловіків (експерток/експертів і героїнь/героїв) та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах було виведено загальний Індекс гендерної чутливості медіа по кожній із 24 областей. Згідно цих даних найбільш гендерночутливими у лютому 2021 року стали львівські медіа – 52%. На другій позиції – видання Волинської та Кіровоградської областей (по 51%). Третіми в рейтингу опинилися чернівецькі (49%) та івано-франківські (48%) видання. Загальний Індекс по Україні склав 40%. 

Із усіх 240 видань, матеріали яких підлягали моніторингу, найбільш гендерночутливим у лютому стала газета “Днепровский проспект” із Індексом 66% (ідеальний показник – 66,7%). Щиро вітаємо і бажаємо тримати марку! 

Одними з найкращих також є: волинське інтернет-видання “Район.Луцьк” – друга сходинка з Індексом гендерної чутливості 63%, волинська газета “Твій вибір” (62%), закарпатська газета “Ясно” (62%), донецький сайт “ГРОМАДА Схід” (61%), кіровоградська газета “21 канал” (60%), львівські газети “Експерес” і “Ратуша” (по 60%). Бажаємо не лише не втрачати позицій, а й нарощувати їх!

Окрім дослідження рівня гендерного балансу і вживання фемінітивів, експертна група відстежувала також і стереотипний та сексистський контент. Про ці результати пошуків розповімо в наступному матеріалі.

Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки

______________________

*Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також чи використовують вони гендерні стереотипи та сексистський контент. 

Для моніторингу у кожній з 24 областей обрано по 10 друкованих та інтернет-видань (загалом 240). У 2021 році заплановано 3 моніторингові дослідження – у лютому, квітні та червні. За їх результатами буде визначено найбільш гендерночутливі медіа як на рівні кожної з областей, так і загалом по Україні.

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Інші публікації

Гендерна чутливість регіональних медіа: (не)видимість жінок і перевага фемінітивів. Результати моніторингу 2021 р.
Моніторинг регіональних медіа

Гендерна чутливість регіональних медіа: (не)видимість жінок і перевага фемінітивів. Результати моніторингу 2021 р.

01.09.2021
9
Як про жінок і чоловіків писали регіональні медіа і які з них найбільш гендерночутливі: результати червневого моніторингу 2021
Моніторинг регіональних медіа

Як про жінок і чоловіків писали регіональні медіа і які з них найбільш гендерночутливі: результати червневого моніторингу 2021

31.08.2021
20
Гендерний баланс, фемінітиви і трохи стереотипів: результати моніторингу регіональних медіа у квітні 2021 року
Моніторинг регіональних медіа

Гендерний баланс, фемінітиви і трохи стереотипів: результати моніторингу регіональних медіа у квітні 2021 року

28.08.2021
4
Наступний допис
У квітні показник гендерної чутливості* гiперлокальних медіа України зберігається – 38%

У квітні показник гендерної чутливості* гiперлокальних медіа України зберігається - 38%

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

Сайт створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується міжнародною організацією Інтерньюс (Internews). Волинський прес-клуб та Гендерний центр Волині несують відповідальність за контент, який не обов’язково відображає позицію USAID, Уряду США або Internews.
Контакти
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31

Facebook

©GenderGid – інформаційний ресурс Волинського прес-клубу
Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua
Немає результатів
Переглянути усі результати
  • Словничок
    • Основні терміни
    • Фемінітиви
  • Статті
  • Дослідження
    • Моніторинг гіперлокальних медіа
    • Моніторинг регіональних медіа
    • Дослідження інших організацій
  • Стереотипи і сексизм
    • Реклама
    • Народна творчість
      • Прислів’я і приказки
  • Новини
  • Бібліотека
    • Організації та ініціативи
    • Законодавство
    • Гендерночутливі медіа України
    • Gender Giude for media
    • Політика гендерної чутливості медіа
    • Гендерний календар
    • Посібники
    • Постери
    • Відео
    • Книги
    • Фільми
  • Про нас
  • Контакти

© 2021 Gendergid – інформаційний ресурс | Розробка та підтримка сайту Massimo.in.ua