Системна співпраця з регіональними медіа в контексті розвитку їх гендерної чутливості, зміни до Українського правопису – і можемо з упевненістю сказати, що фемінітиви для журналісток і журналістів стають звичним явищем. 70%, 81%, 88%, 91%, 100% (!) – такими є показники вживання у жіночому роді слів на позначення професій, посад, зайнятості жінок, зафіксовані під час першої в 2021 році хвилі моніторингу регіональних (обласних і міст-обласних центрів) медіа, що відбулася 8-14 лютого*.
Власне, саме фемінітиви часто “рятували корабель, що тоне” – “витягували” медіа на пристойну позицію в рейтингу гендерної чутливості, оскільки показники дотримання гендерного балансу (однакової, або порівняно однакової кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв у публікаціях) часто були великою мірою зміщені на користь чоловіків. Але про все по порядку.
У 27% випадків героїнями і 32% випадків експертками фігурували жінки в матеріалах регіональних медіа. При чому у друкованих ЗМІ обидва показники вищі за показники в інтернет-виданнях. А кількість фемінітивів майже не відрізняється.
Найчастіше зверталися до жінок за коментарем кіровоградські медіа (42% експерток, із яких 51% – у друкованих ЗМІ і 33% – в онлайн-виданнях). Високий показник – у матеріалах дніпропетровських, житомирських, львівських і чернігівських видань (по 38%). Найменша кількість експерток зафіксована у луганських (22%), київських (23%), харківських (23%), миколаївських (24%) і рівненських (24%) медіа.
Як героїні матеріалів (про кого писали, згадували, але вони не коментували, не висловлювалися із жодних тем) жінки найчастіше фігурують у матеріалах харківських (39%), чернігівських (38%), волинських (37%) видань. Найнижчий показник – у луганських медіа (11%).
Найбільш гендернозбалансованими виданнями України – тобто тими, де чоловіки та жінки як експерти/експертки та герої/героїні матеріалів представлені рівною мірою – у лютому стали: вінницьке друковане видання “33-й канал” (53% експерток/47% експертів і 42% героїнь/58% героїв), львіська газета “Ратуша” (63% експерток/37% експертів і 39% героїнь/61% героїв) та херсонське видання “Днепровский проспект” (по 50% експерток/експертів і 52% героїнь/48% героїв).
Наближеними до гендерного балансу є показники за публікаціями інтернет-видання “Район.Луцьк” (49% експерток і 43% героїнь), дніпропетровський “Городской сайт” (48% експерток і 43% героїнь), газета “Индустриальное Запорожье.Панорама” (51% експерток і 44% героїнь), кіровоградська газета “21 канал” (62% експерток і 42% героїнь).
Найбільш “жіночими” залишаються соціальні теми. У 48% випадків жінки коментували питання в контексті соцполітики/соціального захисту (і цей показник відображає відносний баланс жінок і чоловіків у таких матеріалах), у 44% були експертками в публікаціях про волонтерство/благодійність, 42% – про дозвілля, у 39% – про освіту і культуру. В 40% випадків жінки були героїнями новин, що стосувалися освітнього процесу, в 37% – питань медицини/охорони здоров’я. В усіх інших темах домінантні позиції залишаються в чоловіків.
У публікаціях друкованих та інтернет-виданнях 15 з 24 областей кількість використання фемінітивів вищий 60%. Найбільше фемінітивів зафіксовано у львівських медіа – 91% (із них 93% – у друкованих ЗМІ і 88% – в новинах регіональних сайтів). Дещо менше – у публікаціях волинських і чернівецьких видань – по 88% (у волинських їх більше в онлайн-медіа – 91%, у друкованих – 84%, а в чернівецьких порівну).
За кількістю жінок і чоловіків (експерток/експертів і героїнь/героїв) та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах було виведено загальний Індекс гендерної чутливості медіа по кожній із 24 областей. Згідно цих даних найбільш гендерночутливими у лютому 2021 року стали львівські медіа – 52%. На другій позиції – видання Волинської та Кіровоградської областей (по 51%). Третіми в рейтингу опинилися чернівецькі (49%) та івано-франківські (48%) видання. Загальний Індекс по Україні склав 40%.
Із усіх 240 видань, матеріали яких підлягали моніторингу, найбільш гендерночутливим у лютому стала газета “Днепровский проспект” із Індексом 66% (ідеальний показник – 66,7%). Щиро вітаємо і бажаємо тримати марку!
Одними з найкращих також є: волинське інтернет-видання “Район.Луцьк” – друга сходинка з Індексом гендерної чутливості 63%, волинська газета “Твій вибір” (62%), закарпатська газета “Ясно” (62%), донецький сайт “ГРОМАДА Схід” (61%), кіровоградська газета “21 канал” (60%), львівські газети “Експерес” і “Ратуша” (по 60%). Бажаємо не лише не втрачати позицій, а й нарощувати їх!
Окрім дослідження рівня гендерного балансу і вживання фемінітивів, експертна група відстежувала також і стереотипний та сексистський контент. Про ці результати пошуків розповімо в наступному матеріалі.
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки
______________________
*Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також чи використовують вони гендерні стереотипи та сексистський контент.
Для моніторингу у кожній з 24 областей обрано по 10 друкованих та інтернет-видань (загалом 240). У 2021 році заплановано 3 моніторингові дослідження – у лютому, квітні та червні. За їх результатами буде визначено найбільш гендерночутливі медіа як на рівні кожної з областей, так і загалом по Україні.
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31