«В Херсоні поліцейські склали протокол на жінку за економічне насильство у відношенні доньки-підлітка. В поліцію звернулася 17-річна дівчина і повідомила, що мати пригнічує її, не дає їсти, мотивуючи тим, щоб донька шукала собі роботу і заробляла гроші. За викликом до місця проживання родини прибули працівники сектору протидії домашньому насильству». Це – квітневе повідомлення херсонської поліції. Зрештою, щодо матері працівники сектору протидії домашньому насильству склали адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства економічного характеру). Але в цьому повідомленні жодного слова не було про батька дівчини.
Такі повідомлення, де мати винна в тому, що з дитиною щось сталось, від поліції доволі багато. Ось це повідомлення про загибель хлопчика у Дніпрі у 2021 році викликало доволі жваві обговорення в соцмережах. Сам заголовок вже натякав на те, що винна в усьому матір: «Мати відпочивала з чоловіком, а хлопчик не вмів плавати: з’явилися нові подробиці загибелі дитини в аквапарку Дніпра». Але щодо батька у новині немає жодного слова, хіба що(окремо) відпочинок матері з чоловіком.
Суспільний осуд матері в разі негараздів з дитиною досі вважається нормальним. Хоча ситуація змінюється: люди частіше звертають увагу на те, що в ситуаціях, коли поліція вимушена розбиратись, чому та чи інша біда сталась з дитиною, необхідно цікавитись і тим, де в цьому випадку був батько, і не перекладати відповідальність лише на матір.
У першій ситуації, коли йшлось про пригнічення 17-річної дівчини матір’ю, до ситуації також долучились і соціальні працівники, які, зрештою, і дали оцінку подіям. Ми поцікавились у працівників соціальних служб Херсона, чи з’ясовують вони роль батька у подібних ситуаціях. Нам розповіли, що так: проводиться оцінка всіх подій, обов’язково з’ясовується наявність і роль батька та матері.
Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків завжди є важливими й актуальними. Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Зауважимо: йдеться про батьків — не про когось одного, а про двох, тобто відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того, проживають вони разом чи окремо. Тому неналежне виховання дитини (а саме через неналежне виховання зазвичай починаються проблеми з поліцією) – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності. Однак, не лише неналежне виховання може стати причиною настання відповідальності для батьків: у випадку, описаному вище, виявилось, що мати вчиняла насильство, отже, понесла певну відповідальність. Але де батько і чому він не запобіг цьому, ми так, до речі, і не дізналися. За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: або адміністративної, або кримінальної. В даному випадку, виходить, батько взагалі не виконував свої обов’язки – принаймні, про це у повідомленні взагалі не йдеться.
Соціум ще не до кінця розуміє, що діти – це відповідальність, причому відповідальність обох батьків, коментує психологиня Ольга Цілинко, очільниця центру, який опікується родинами, де є діти з інвалідністю: «В родинах нашого центру переважну більшість дітей виховують мами самостійно. У нас мало тат. На жаль, це типова ситуація: там, де є діти з інвалідністю, – це зазвичай проблема мами. З тата навіть важко аліменти утримувати, хоча за законом опікуватись дитиною мають обидвоє».
До речі, про ситуацію з аліментами для родин, де є діти з інвалідністю, ми також писали і звертались до уповноважених органів. Коментувати нам не поспішали, але через рік після початку окупації Херсона — навесні 2023 року – почались перші виплати аліментів, які весь цей час не платили: кошти були на рахунках, але адресанткам їх не виплачували. Відтак, жінки з дітьми, що мали інвалідність, були на межі виживання або ледь виживали. Ми писали про це.
Ми звертались до поліції з питаннями щодо батька в ситуації, коли відповідальність за долю дитини повністю покладена на матір. Нам повідомили, що зазвичай це з’ясовують (маються на увазі уточнення щодо ролі батька), але щодо риторики в публічному просторі обіцяли опрацювати питання.
Ольга Цілинко додає, що покладання відповідальності винятково на матір має кілька причин. По-перше, соціально-культурну: поки батько заробляє, мати доглядає дітей. По-друге, радянська пропаганда на території України закріпила гендерні стереотипи до жінки як до матері і домашньої господарки: «В тій самій Швеції, яку часто ставлять за приклад, чоловіки давно йдуть у відпустку по догляду за дитиною, хіба що народити не можуть суто фізично. У нас до цієї можливості лише звикають і це швидше виняток, аніж правило, хоча законодавством це вже передбачили. У нас і досі лишаються радянські рудименти родини, коли на жінку покладено, крім обов’язку працювати (!) відповідальність за дитину та домашнє господарство. Згадайте, скільки можна почути докорів на адресу жінки, що вона погано готує, або погано прибирає, хоча не змушена це робити. Те саме стосується і дітей. Хоча виховання дітей і догляд за ними – це справа обох батьків».
Передусім ми — громадянське суспільство разом із освітянами та медійниками — маємо проводити просвітницьку роботу серед людей, додає Ольга: вона вже триває і не має зупинятись. Жінки доволі часто захищають інших жінок, принаймні, в публічному просторі, якщо вся провина за негаразди з дитиною лягає лише на матір. Втім, просвітництва щодо шкоди гендерних стереотипів потребують багато структур, зокрема – і правоохоронна: аби в публічних повідомленнях з’являлась інформація про те, якою була робота з батьком і чи належно він виконує батьківські обов’язки.
___________________
Матеріал створений у межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині.
Вперше опубліковано в інтернет- виданні “Кавун. City” в травні 2023 року.
Ілюстрація – GenderГід
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31