Такими є дані четвертого етапу гендерного моніторингу журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань 24 областей України, які висвітлюють життя малих міст, районів, сіл і громад. Аналізу підлягали публікації, що з’явилися в період з 11 по 17 серпня.
На ріст показника (у лютому та квітні Індекс гендерної чутливості складав 38%, у червні – 39%) вплинуло два чинники – значне збільшення кількості фемінітивів у публікаціях (із 41% у лютому до 52% у серпні) і частота залучення жінок як експерток/героїнь матеріалів (у середньому на 3% більше у серпні ніж у попередні моніторингові періоди).
Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у виданнях Кіровоградської (77%), Івано-Франківської (75%), Харківської (70%), Тернопільської (69%), Закарпатської (68%), Волинської (65%), Одеської (63%) областей. Героїнями журналістських матеріалів жінки були майже однаково з чоловіками у донецьких і вінницьких медіа (по 48%), а експертками (тими, хто коментували події чи теми, або чию думку цитували) – у черкаських (51%).
Загалом гендернонайчутливішими у серпні стали волинські та харківські медіа (по 51%), на другій позиції – івано-франківські та кіровоградські (по 50%), на третій – чернівецькі (49%).
За дотриманням балансу щодо кількості жінок і чоловіків та вживанням фемінітивів кілька гіперлокальних медіа наблизилися до ідеального показника гендерної чутливості – 66,7%: рівненська газета “Полісся” (64,7% – 50% експерток, 44% героїнь і 100% фемінітивів) і тернопільська газета “Новини Шумщини” (65% – 50% експерток, 45% героїнь і 100% фемінітивів). Близьким є рівень гендерної чутливості в інтернет-видання “Лозова.City” (66% – однак тут хоч і 100% фемінітивів, проте зафіксовано дисбаланс у представленості жінок/чоловіків: 67% експерток і 31% героїнь) та черкаського сайту “Городище.info” (66,7% – де 100% фемінітивів, але жінки у 100% є експертками, а чоловіки – героями публікацій).
Найчастіше жінки коментували освітню і медичну тематики, найменше – питання спорту і війни. Така ж ситуація і щодо наявності жінок як героїнь матеріалів. При чому відсутність інформації про жінок у спорті залишається незрозумілим упродовж усього моніторингового періоду. Складається враження, що їх не існує ані на бігових доріжках, ані у баскетболі чи футболі, ані в інших видах.
Медична і освітня тематики стосувалися переважно теми COVID-19. Відповідно і кількість жінок у таких матеріалах досить висока: в 59% випадків вони є героїнями повідомлень і в 33% – експертками (у червні – 48% і 26% відповідно).
Результати лютневого моніторингу
Результати квітневого моніторингу
Результати червневого моніторингу
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31