Що таке гендерний баланс і чому він важливий

Питання гендерного балансу, гендерної дискримінації в трудовому законодавстві і шляхи її подолання останніми роками стали особливо актуальними темами в Україні. І не дивно, адже ми як держава обрали демократичний шлях розвитку. Про них, а також результати гендерного моніторингу українських регіональних і національних медіа – коротко в цьому матеріалі.

Згідно з останнім дослідженням «ООН Жінки», для досягнення гендерної рівності світовій спільноті знадобиться 300 років. Про це йдеться у звіті ООН.

Гендерний баланс – рівне соціальне, економічне, політичне становище жінок і чоловіків у суспільстві. Протилежне явище – гендерний дисбаланс. Для його усунення здійснюються позитивні дії – тимчасові заходи для подолання дискримінації за ознакою статі (наприклад, запровадження гендерних квот на виборах).

Гендерні дослідження свідчать, що зменшення гендерного розриву сприяє збільшенню тривалості життя як жінок, так і чоловіків. Про це йдеться у звіті Всесвітнього економічного форуму.

На те, як довго ми живемо, впливають умови праці, рівень забруднення навколишнього середовища, доступність медичних послуг тощо, зазначає авторка наукової розвідки, докторка Кет Піньо-Гомес. У цьому не останню роль відіграють гендерні характеристики спільноти.

Науковці й науковиці зробили висновок: коли жінки отримують доступ до ухвалення рішень, суспільство лише виграє від цього й індекс гендерного розриву скорочується.

Гендерний баланс в Україні

Попри те, що в Україні є ознаки позитивних зрушень у законодавстві, жінки все ще потерпають від гендерної нерівності і дискримінації.

У Нацполіції зазначають, що повномасштабна війна в нашій країні – один із факторів, через який зріс рівень домашнього насильства.

Також жінки досі мають меншість у владі. 2019 року в Україні впровадили гендерні квоти на виборах – 40%. Завдяки цьому в нинішньому парламенті працює 21% жінок. Якщо порівнювати з кількістю жінок у Верховній Раді попередніх скликань, то цей показник здається досить непоганим. Втім гендерний баланс передбачає однаковий доступ до ухвалення рішень як для чоловіків, так і для жінок, тож ідеально було б, аби гендерний розподіл в українському парламенті був 50/50.

Гендерний дисбаланс залишається і в нинішньому трудовому законодавстві. Розрив у оплаті праці чоловіків і жінок досить значний – 18,6%.

Український уряд планує вдосконалити трудове законодавство, забезпечивши рівну оплату праці для жінок і чоловіків, а також створити умови для жіночого лідерства.

Зокрема, Міністерство економіки України у травні 2023 року презентувало Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні до 2030 року. Вона покликана:

• подолати стереотипи й дискримінацію;
• удосконалити законодавство, щоб досягти рівної оплати праці;
• створити умови для поєднання сімейних і професійних обов’язків.

Це означає, що жінок спонукатимуть підвищувати їхній професійний рівень, щоб вони могли конкурувати з чоловіками на ринку праці, відкривати власну справу тощо. Тут треба зазначити, що повномасштабна війна змінила гендерний розподіл серед підприємців: у 2023 році кожен другий ФОП в Україні відкрила жінка.

Українська влада сприятиме створенню й поновленню роботи державних та приватних дитячих садочків, адже вже доведено – відсутність дитсадків негативно позначається на економічній спроможності жінок.

Останнім часом в Україні активніше обговорюють тему гендерного різноманіття. Зокрема, зареєстрували законопроєкт про цивільні партнерства, який покликаний захистити права ЛГБТ-військових та їхніх партнерів. Тож є певні позитивні зрушення в цьому напрямку.

Гендерний баланс в українських медіа

Війна також вплинула й на представленість жінок у ЗМІ.

У липні 2023 року Волинський прес-клуб оприлюднив результати гендерного моніторингу українських регіональних медіа, проведеного у лютому, квітні і червні. Дослідження показало, що жінки як експертки (ті, кого цитують, на кого посилаються) фігурують у 30% випадків, а як героїні (ті, про кого згадують, але вони не “говорять” у матеріалах) – у 28% випадків.

У результатах моніторингу йдеться, що, як і раніше, «жіночими» в українських медіа залишаються теми соціального захисту, освіти, охорони здоров’я та волонтерства, а «чоловічими» – політики, економіки, війни та правопорушень.

У національних медіа ситуація ще гірша. За даними Інститут масової інформації, на жінок припадають лише 16% експертних коментарів, а героїнями публікацій вони є у 18,5%.

Окрім суб’єктивних чинників (як-от, неоновлені контактні бази журналістів/журналісток, звичка звертатися за коментарем до одних і тих самих осіб) медіа значною мірою відображають об’єктивну ситуацію в країні, де присутність жінок у різних сферах залишається критично мало. Тож, як бачимо, нам є ще над чим працювати.

________________

Також читайте на нашому сайті:
Що таке гендер і як не плутати його зі статтю
Гендерна рівність у світі та Україні