Стрічки новин і шпальти газет гіперлокальних видань України у жовтні перетворилися на агітки. Це засвідчив гендерний моніторинг гіперлокальних медіа 24 областей України, який тривав 11 по 17 жовтня*. З одного боку, це – шанс редакціям вижити в особливо скрутний час (за словами редакторок/редакторів реформованих друкованих ЗМІ дохід видань у період карантину зменшився на 30%-60%), а з іншого – це часто призводить до майже повної відсутності іншої, не менш важливої інформації. Така ситуація спричинила зниження Індексу гендерної чутливості медіа із 42% у серпні до 38% у жовтні.
Зважаючи на обов’язкову 40% квоту, завдяки якій збільшилася кількість жінок у списках до місцевих рад, до попередніх критеріїв моніторингу (кількості жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв матеріалів, фемінітивів, стереотипного та сексистського контенту) у п’ятій моніторинговій хвилі ми додали ще один – тональність інформаційних повідомлень про кандидаток.
Як показало дослідження, із 420 повідомлень лише 2% мали негативне/близьке до негативного забарвлення (переважно емоційна критика від опонентів). Решта контенту була позитивною або нейтральною.
У більшості видань інформація про кандидаток не містила стереотипного контенту, однак розшукати “перли” все ж вдалося. Ось кілька із них:
– “мама двох дітей, рукодільниця і просто гарна молода жінка… Саме чоловік, котрий служить у поліції, і є тим надійним тилом, який її хоч і сварить інколи та відмовляє, проте підтримує у всіх починаннях”;
– “Ми звикли трактувати жінку як берегиню дому та всієї сім’ї…вона берегиня не тільки своєї сім’ї, а всієї громади, яка обрала її представником своїх інтересів”;
– “Вона – цілеспрямована, прямолінійна, на перший погляд, справжня залізна леді. Але водночас, коли заходить мова про щось близьке їй, про сім’ю, певні прожиті моменти, то емоції беруть верх. Та й зрештою вона жінка”;
– “Бо я – жінка. Покликана прадавнім законом бути берегинею домашнього вогнища з усіма непростими обов’язками жіноцтва, материнства, господарництва”;
– “Природа наділила жінку здатністю піклуватися про все і всіх, хто її оточує;
– “Я знаю Наталю Семенівну майже 30 років і завжди із захопленням дивувався, як ця тендітна красива жінка впевнено й успішно керувала податковою, відділенням Пенсійного фонду і навіть районом!”
Як бачимо, кандидатка обов’язково має не лише бути професійною, а й відповідати критеріям “справжності” – посміхатися, бути привабливою, “берегинею”, чуйною, дбати про родину. Навіть з’явилася нова посада – “мер-берегиня”.
Звичайно, інформація про кандидаток – переважно рекламна, контент наданий політичними силами, часто він звучить зі слів самих кандидаток, редакції не втручаються в нього, проте за допомогою ЗМІ партії ретранслюють гендерні стереотипи щодо “чеснот” жінок, які начебто є мірилом того, що вони гідні бути депутатками чи очолювати громади.
Поряд із виборчою залишається актуальною тема COVID-19, але тільки для інтернет-видань і це переважно статистика про кількість хворих. Лише в 28% випадків її коментували жінки, при цьому в матеріалах друкованих ЗМІ кількість експерток і експертів майже однакова (47% і 53% відповідно).
Загалом в усіх матеріалах друкованих та інтернет-видань кількість жінок як експерток і героїнь порівняно із серпнем знизилася на 4-7%, фемінітивів – на 2%. Враховуючи похибку, різниця незначна.
Найчастіше жінок цитували, подавали їх експертні коментарі і висловлені думки видання Харківської (44%) та Вінницької (40%) областей, а також значною мірою – Житомирської, Запорізької, Одеської (по 38%) та Донецької (37%) областей.
Найбільшу кількість фемінітивів зафіксовано в матеріалах львівських (78%), луганських (76%), івано-франківських (72%), тернопільських (72%) і волинських (69%) медіа.
За кількістю експерток/експертів, героїнь/героїв та фемінітивів у матеріалах гіперлокальних видань, які підлягали моніторингу, Індекс гендерної чутливості у жовтні склав 38%. Такий самий показник було виведено у лютому і квітні, на 1% більше – у червні, а от у серпні – на 4%. Сподіваємося, що на цей показник вплинули вибори і надалі він буде лише зростати.
Найвищий Індекс гендерної чутливості у жовтні – у харківських видань (49%). На другій позиції – луганські (47%), на третій – вінницькі (46%).
Домінуючою темою, в якій найбільша кількість жінок як експерток і героїнь, у жовтні вже традиційно була освітня тематика. Наступні позиції посідають, як і раніше, культура, соцполітика, охорона здоров’я, і вперше – політика/органи місцевого самоврядування (ОМС), що пов’язано із виборчим періодом. У поодиноких випадках жінки присутні в матеріалах про спорт, воєнній та економічній тематиці тощо. Та й загалом ці теми в медіа майже не підіймаються.
Про підсумкові результати п’яти етапів моніторингу читайте в наступному матеріалі.
*Моніторингу підлягали матеріали 5 друкованих реформованих (районних) видань і 5 інтернет-видань 24 областей України. Загалом було проаналізовано 7565 публікацій.
Результати лютневого моніторингу
Результати квітневого моніторингу
Результати червневого моніторингу
Результати серпневого моніторингу
Інфографіка – Дмитро Авраменко, завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну СНУ ім. Лесі Українки
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
gendergid@gmail.com
(066) 203-50-31